Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Їхня оселя наповнювалася речами, до яких не торкалися її руки, які не знали тепла її погляду”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

«ДУШЕЮ ПОДУМАЙТЕ...»

Слово Просвіти, №39 за 2011 рік

Від редакції. Цю новелу наша авторка Марія Гайдай з італійського Варезе розміс$ тила на своєму сайті у червні нинішнього року. Коментарів було багато. Тож подаємо лише деякі з них, найбільш промовисті. Власне — це діа$ лог, полілог наших українок, які волею долі додали до своїх імен оте безжалісне: “Заробітчанка”… Пані Марія відповідала своїм адреса$ там, і поволі їхня розмова навколо оповідки набирала інших вимірів, ширшого за$ барвлення. Марія Гайдай дозволила оприлюднити ма$ теріали зі свого сайта в на$ шій газеті. Може й читачі “Слова Просвіти” приєдна$ ються до цієї відвертої роз$ мови. Надія: “Чоловік вмиває руки” Дорогі жінки, за офіційними даними, 80 % усіх українських за" робітчан — жінки. Що це? Невже ми всі були нелюбими для своїх чо" ловіків, чи це щось інше? Ні, це говорить про те, що ба" гато українських чоловіків не здатні або не хочуть бути чолові" ком, головою сім’ї, брати на себе відповідальність. У цьому є наша, жіноча, час" тина вини. Як ми виховуємо своїх синів, які стосунки і як поділено обов’язки між чоловіком і жінкою? Часто жінка працює потрійно: ро" бота, хата, діти, городи. А в чоло" віка тільки робота та й та, зде" більшого, малооплачувана. Але чо" ловік “вмиває руки” і вважає, що свій обов’язок виконав. А жінка, не маючи іншого виходу, впрягається у віз і тягне за двох. А може, треба впрягти чоловіка та поганяти? Тоді сім’ї будуть міцні. Наперед перепрошую чолові" ків, які з охотою дбають про свої сім’ї. Галя: “Ми просто живемо” На заробітки я поїхала вже з дитиною, бо не було на кого лиши" ти, і це найкраще, бо менше сумува" ла, думала, де тут копійку зароби" ти на двох, як у школу відправити, як нагодувати. По"різному було: і холодно, і голодно, і гірко… Але ми були разом. Не уявляла, як би я тут була без сина? Дуже співчуваю тим матерям, які залишили дітей на старих батьків, а дехто навіть на сусідів. Одна знайома лишила дочку на куму, і, як виявилося, — і чолові" ка на куму чи для куми… Мене завжди дивувало, як

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин