Мова єдина · “Чому люди прагнуть, аби у світі їх сприймали саме у власній “мовній одежі” — зрозуміти нескладно”. 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗
Українська ворона не каркала
Слово Просвіти, №39 за 2013 рік
Фото Олександра Литвиненка досі. Може, тому, що не знайшлося трьох класиків, які б використали це звуконаслідування в авторській мові. Як-от А. Малишко своїм “Де ти їдеш, Валюшко?” узаконив сукновальню (рос.) = валюші (укр.) пестливою формою жіночого імені. Або ж як А. Головко з А. Шияном протягли 1957 року в українські словники французьке de- bauche (розгул, оргія) через посередництво російського дебош (буйство) і дебоширить (распутничать, буянить). В. Даль (1862 р.) коментує дебош як вживане приказними, цебто як канцелярит, Б. Грінченко потрактовував дебошем наше галабурда, що ним послуговувалися Коцюбинський, Кобилянська, Тулуб, а вже в УРС 1965 р. його опущено, РУС 1967 відносить до обл., РУС 2006 — до діал., а СУМ 2012 взагалі не подає. Зате дебош, улюбленець телеведучих, тлумачиться як синонім до бешкет, бійка (підкреслимо, починалося з розпусти, оргії!) Витиснули галабурду! Ось так витискають і українців з України: підміною коду. (Р. S.: Цікаво, що РУС 2006, колективом укладачів якого керував той самий Жайворонок В. В., галабурду ще визнає, а дебош перекладає як бешкет, гармидер, буча.). До цього ж, бачиться, ідеться й зі словом миттєвість, яке ще СУМ 1973 тлумачив як властивість до миттєвий, що без доповнення жодною ілюстрацією перейшло в СУМ 2012, РУС 1969 перекладав нею мгновенность, передаючи при цьому мгновение через мить, хвилинка. Але реклама (й програми ТБ) роками товкмачуючи “Сімнадцять миттєвостей весни”, зробили чорну справу: РУС 2006 ставить оцю миттєвість другим після мить і перед (мо)мент еквівалентом мгновения! Таким же робом упровадилася суржикова плетінка (за рос. плетёнка, що її В. Даль дорівнював до гірлянди), і яку Б. Грінченко знав як 1. вязанная рукавица, а СУМ 1973 визнавав за кощик, в’язання тощо. Тепер же на вітринах хлібобулочних виробів вона витіснила питомий плетеник, а звідти перебралася й ув академічні словники. Півсторіччя тому Б. Антоненко- Давидович, щойно відбувши сталінську каторгу, дорікав: “Ми, письменники, іноді забуваємо про відповідальність перед своїм народом про нашу мову… іноді “поноваторському” нав’язуються штучні, не властиві природі літературної мови словотворчі покручі….” Скільки вже сказано, що в українській мові знаходиться тільки те, що шукають, а виглядати можна щось чи на те, що, а не якось… Та ось СУМ 2012 відповідник російському местонахождению = місцеперебування витлумачує суржиковим знаходитися! Не вмер Данило, то болячка задавила. Та повернемось до мяу. За москалізацію кошачого племені взялося ТОВ “Кормотех” з с. Прилибичі Яворівського району на Львівщині. “Друг” з пакетів їхнього сухого корму нявчить мяу! В усіх різномовних (крім українського й “общєпонятного”, в молдавсько-румунському, казахському й англійському) текстах. Характерно, що імпортерів у москвофілів із Прибилчів, крім білорусів, немає, але саме білоруською мовою вони нехтують: адже російська там друга державна. (Так буде й нам, як не скасуємо неконституційного закону Ка-Ка!). Поширити каркання на вітчизняні морепродукти взялося ТОВ “Море 2007” у Синельниковому or Dnepropetrovsk (не Dni- pro!) з імпортером у Moldova в місті Кишинэу (ось така мішанка молдаванської кирилиці з молдовськорумунською латинкою в інформації про виробника й споживача для RO й MD, дарма що в Румунії дилера нема). Є тут текст і для UА, але нижче, під RU. Але все те, як і казахською мовою для KZ, дрібнюсіньким шрифтом, що заледве з лупою розгледиш. А великошрифтно — “МОРСКИЕ КАЛЬМАРЬІ” (із сухопуття степового!). Марка вітчизняного виробника не вітчизняним язиком. Такі ось пріоритети на міжнародному рівні. Список карроварів можна продовжувати безкінечно… “Семки” з українського сояшника, “Йомойо” з українського цукру. Такого ж порядку й ПавлІк чи ПавлІченко (у Франка сподвижник був ПавлИк), ЧереднІченко, БазІлевІч і навіть КармазІн (кармазИн — сукно малинового кольору чи стрій із нього). І тримаються ці -ЕНКИ змосковщеного І, як воша кожуха: у мене так у паспорті! Накаркали московські писарі! Не бракує карркарів і в нашому “місті добра”. Почати з того, що колишній кінотеатр, а тепер “центр культури” зберігає вірнопіддану назву Россия зі здвоєним СС. Пощастило переназвати кінотеатр імені “пролетарського” українофоба і вулицю його на вітчизняні знакові імена, але меморіаль-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
