“Чи може бути незалежним від офіційної ідеології автор художнього твору?”. · Читацьке віче 13 · с. 13сторінка оригіналу ↗
«...Я завжди працювала» Пам’яті Світлани Кузьменко
Слово Просвіти, №39 за 2013 рік
ча важко назвати життям постійне переховування у бомбосховищах, адже тоді війська союзників щодня бомбардували австрійську столицю. Звідти доля закинула до Німеччини. По закінченні війни Світлана опинилася в таборі для переміщених осіб у Регенсбурзі, там навчалася в школі, здобула середню освіту. 1948 року виїхала до Канади, де зустрілася з поетом Борисом Олександрівим (псевдонім Олександра Грибінського). 1950 року вони побралися. Подружжя мало двох синів, а ще в їхньому домі жив і чоловіків батько — пані Світлана якось згадувала, що в родині з п’яти осіб єдиній жінці доводиться важкувато. Довго й Борисові Олександріву не щастило з роботою, він підробляв то там, то там, потім пішов на навчання. Після закінчення університету нарешті отримав змогу працювати за фахом — спершу бібліотекарем, потім директором бібліотеки. Матеріальна скрута змусила Світлану повернутися до праці, коли сини були ще малі. Жінка працювала на продуктових складах, в крамниці дитячого одягу, аптеці, бюро перекладів. Паралельно вивчала англійську мову, потім в Університеті Торонто студіювала англійську та російську літератури й антропологію. Закінчила вечірні бібліотечні курси й невдовзі стала працювати в бібліотеці Торонтського університету — каталогізувала книжки слов’янськими мовами. Коли ще зовсім юною дівчиною Світлана полишала Україну, думалося, що то ненадовго, скоро повернеться додому й житиме на рідній землі. А побувати в Україні випало тільки одного разу — 1997 року. Тоді вона зустрічалася з багатьма українськими письменниками, в Києві побачила світ її поетична збірка “Волошка у житніх полях”, відбувся творчий вечір у Спілці письменників України. “Перша в моєму житті література — “Кобзар” Шевченка й українська народна творчість для дітей — мала великий вплив на моє духовне формування і на все те, що я вважаю для себе дуже важливим. Власне, ці твори, а не ідеологія, зробили мене в глибині моєї душі українкою навіки, хоч би скільки і де на світі я жила”, — згадувала Світлана Кузьменко. Шевченко був не лише її першим знайомством з українською літературою, а й з літературою узагалі. Як і для переважної більшос-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
