Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 39 (935), 28 вересня — 4 жовтня 2017 «Просвіта» як прообраз Української держави» ЖИТИ І ПАМ’ЯТАТИ
Слово Просвіти, №39 за 2017 рік
Напередодні 150-річчя Товариства “Просвіта” пропонуємо вашій увазі роздуми Степана ВОЛКОВЕЦЬ- КОГО, з яким спілкувалася Світлана Бреславська.
— Степане Васильовичу, поділіться думкою про роль “Просвіти” у становленні української нації та Української Держави.
— Тема актуальна, враховуючи те,
що наступного року відзначатимемо 150-річчя з часу заснування “Просвіти”. Переконаний, що роль “Просвіти” в становленні української нації і української держави особлива і ключова. Варто пам’ятати про час заснування організації. Це була доба бездержавності, коли українські землі входили до складу інших державних утворень (Російської імперії, Речі Посполитої, Австро-Угорщини), коли українська ідея була в глухому куті.
Передова частина української інтелігенції разом із церквою заснувала “Просвіту”, це був ніби прообраз Української держави в духовному, ідейному плані. Саме вона зіграла важливу роль у становленні нашої державності. Вважаю, що цей проект найуспішніший в історії України: в умовах панування чужих імперій “Просвіта” займалася освітою, культурою, культурологічними структурами (театри, гуртки), економічною діяльністю (кредитові спілки), страховими товариствами, підприємствами, вихованням молоді. Найголовніше завдання — виховання українців, людей, які ідентифікували себе з українською нацією. І в цьому історична роль “Просвіти”.
— Чи могли б Ви окреслити уроки діяльності “Просвіти” на Прикарпатті?
— Відновлена 1989 року “Просвіта” у вигляді Товариства ім. Т. Шевченка дала надзвичайно багато. В її лавах згуртувалися люди, для яких українська національна ідея була на першому місці. Хоча відновлене Товариство було задеклароване як культурологічне, це була альтернатива тодішній комуністичній владі. Якраз на виборах 4 березня 1990 року Товариство української мови мало можливість і сповна її використало для того, щоб змінити комуністичну систему, систему влади в нашій області і не тільки в нашій області.
Якщо говорити про Прикарпаття, то ми тоді висунули представників від ТУМ ім. Т. Шевченка в ради всіх рівнів, починаючи від Верховної і закінчуючи сільськими. Чесно кажучи, ми й не очікували таких результатів, тому що абсолютно легітимним методом замінили чужу владу на українську. Зазначу, що із 12 представників у Верховній Раді 11 були висунуті й підтримані Товариством української мови. Це також стосується Івано-Франківської обласної ради та інших рад. Саме тоді комуністичний режим у нас на Прикарпатті, на Львівщині й Тернопільщині зазнав повної поразки. Тому оця форма “Просвіти” у вигляді ТУМ зіграла надзвичайну роль — ми змогли створити у Верховній Раді активний демократичний блок, який був оформлений у вигляді Народної Ради, а в обласній раді демократичні сили отримали переконливу перемогу. Пригадую велику просвітницьку роботу ТУМ, яке тоді швидко розрослося. Ми мали більше 20 тисяч членів, осередки в кожному містечку, селі. Якраз із Товариства української мови вилонилася більшість політичних партій — РУХ, Республіканська партія, Народно-демократична партія, УХДП.
Нині багато говорять про українську національну ідею. Я вважаю, що українська національна ідея це, з одного боку, світогляд, з іншого — практика, коли на чільне місце виходять українські національні пріоритети, національні цінності. І до них я зарахував би українську мову, українську історію (справжню, не спотворену), українські духовні цінності, українську пісню, українську церкву. Цю національну ідею мала б реалізувати влада повною мірою. Лише тоді Україна зможе розраховувати на успіх та процвітання. Дивуюся, чому інші народи не дискутують щодо власних національних ідей, а українське суспільство постійно перебуває в дискусії?!
Сказати сьогодні, що наша держава реалізує національну ідею, ми не можемо. Тому перед “Просвітою” стоять завдання ідеологічні, духовні, а відтак організаційні. Особисто я свою роботу розумію як продовження державної роботи, якій віддав більшу частину життя, будучи депутатом Верховної Ради двох скликань, головою обласної
Степан Васильович Волковецький — народний депутат України І, ІІ скликань, державний і громадсько-політичний діяч, дипломат; 1998—2003 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Грузії; 2005—2008 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджані. Голова Івано-Франківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка з 2009 року. Нагороджений орденами “За заслуги” (Україна) ІІ та ІІІ ступенів; Почесною Грамотою Верховної Ради України; вищою нагородою Світового Конгресу українців — медаллю св. Володимира Великого, вищою просвітянською нагородою — медаллю “Будівничий України”, ювілейною медаллю “25 років незалежності України”.
ради, обласної держадміністрації, послом України в Азербайджані та Грузії. Переконаний, що ці питання є питаннями держави, і вважаю, що держава недооцінює діяльність, можливості й необхідність впровадження “Просвіти” серед населення.
— Кілька слів про Вашу концепцію відродження “Просвіти”.
— Цю концепцію розроблено ще 2003—
2004 рр. Обмірковуючи роль “Просвіти”, дійшов висновку, що нашому суспільству нині бракує національної ідеології, і цю функцію з успіхом могла б виконувати “Просвіта”. У зв’язку з цим запропонував концепцію відродження “Просвіти” в кожному населеному пункті, навчальних закладах області, колективах освіти, закладах охорони здоров’я, культури, в трудових колективах. Що мали б робити просвітянські активісти? Найперше — впроваджувати нашу українську ідеологію, доносити правдиву інформацію про нашу історію, популяризувати культуру, виконувати виховну та просвітницьку ролі.
— Чи вдалося повністю реалізувати розроблену Вами регіональну цільову програму “Просвіта: ХХІ століття” на 2002—2016 рр.?
— Програму реалізовано на рівні області. Якщо говорити про матеріальне, фінансове забезпечення, то реалізовано на рівні обласного бюджету майже на 90 %, і дуже мало реалізовано на рівні фінансування з районних бюджетів. Програма затверджена двічі на сесії обласної ради, і обласна рада рекомендувала районним радам розробити свою програму фінансування на рівні районів і міст. За винятком Івано-Франківська, програма фактично не була фінансована, але я радий, що обласна рада на рівні депутатів і голів обласної ради ставилась із розумінням і відповідно фінансувала потреби “Просвіти”. У нас фактично єдина обласна організація, яку фінансують з обласного бюджету, тому проводимо різноманітні культурологічні заходи, випускаємо нашу просвітянську газету “Галицька Просвіта”, допомагаємо районним просвітянським об’єднанням.
Закінчення на стор. 2
ПРИКЛАД НЕСКОРЕНОСТІ ДУХУ
ДЗВІН “ЛИТАВРІВ”
160 РОКІВ ЩОДЕННИКУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
12-13 ПАЛІТРОЮ ЇЙ СЛУГУВАЛА ВЕСЕЛКА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
