“Поет твердо вірить у незнищенність українського народу, його перемогу над внутрішніми і зовнішніми ворогами, мир і добробут на рідній землі”. 7 З роси й води! · с. 7сторінка оригіналу ↗
Через терни до зірок З нагоди 85-річчя Богдана Мацелюха
Слово Просвіти, №39 за 2017 рік
На ниві української літератури плідно працювали в минулому і активно трудяться сьогодні поети і прозаїки з медичною освітою, які своєю творчістю і просвітницькою діяльністю збагатили літературний процес. Гуманна професія лікаря є тим родючим ґрунтом, на якому успішно проростають зерна поезії і прози. До плеяди письменників-медиків належить і Богдан Мацелюх, лікар за освітою і мікробіолог-генетик за професією.
Сергій ГАЛЬЧЕНКО, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ
Важкий і тернистий шлях політичного в’язня в режимних таборах Речлагу у заполярній Воркуті судилося пройти протягом п’яти років юнакові Богданові Мацелюху. 17 вересня 1949 р. його, студента другого курсу Львівського державного медичного інституту, арештували кагебісти, а військовий трибунал присудив йому 10 років каторги. Незрадлива поетична Муза ніколи не покидала його у важкі і радісні хвилини в майбутньому і завжди підтримувала духовно і тілесно.
* * * Там далеко, за полярним колом, Олень носить сонце на рогах І воно, переборовши кволість, Знов злітає в небо, наче птах. * * * За густим колючим дротом Виють жахами вітри. Там вугілля кров’ю-потом Добувають номери. Пройти крізь пекло концтаборів червоного диявола, ім’я якого Совєтський Союз, допомагала Богданові Мацелюху всепереможна любов до України і божественне кохання за ґратами і колючим дротом:
* * * Є на світі щось сильніше Від ГУЛАГівських тортур: Україна в серця ніші — Недоступний кату мур. * * * Любов не спиниш ні колючим дротом, Ні тайним циркуляром кагебе. В цупкім полоні вічної мерзлоти Зустрів, неждане сонечко, тебе. Образно і правдиво автор описує жахливі умови перебування політичних в’язнів у тюрмах Львова (Лонцьк і Бригідки), Києва (Лук’янівка) і Ленінграда (пересильна тюрма) в 1949—1950 рр., а також у концтаборах Речлагу Воркути у 1950—1954 рр. у циклі віршів “ВОР- КУТА” із першої книжки “Двокрилля”
(К.: Наук. думка, 2000) і в розділі “СПОГА- ДИ” із третьої книжки “Безодня і вершини” (К.: Юніверс, 2016).
Богдан Мацелюх на гіркому власному досвіді ще раз переконався у ворожому ставленні “русскіх” до українців. Якщо волелюбні литовці, латвійці та естонці, а також представники народів Кавказу одностайно підтримували українців у їхньому прагненні до здобуття державної незалежності, то контра з різних верств населення московитів (генерали, попи, педагоги, літератори, журналісти і всі решта великодержавні шовіністи) категорично заперечували право українського народу на соборність і незалежність.
Кремлівський тиран сконав, і в Речлаг прийшла відлига. 1954 р. Богдан Мацелюх був звільнений за ст. 197 ч.ІІ КК УРСР (“отсутствие доказательств для подтверждения обвинения”) і відновив навчання у Львівському медичному інституті, який закінчив з відзнакою. Після річної праці лікарем інфекціоністом-терапевтом у Березнеговатській міжрайонній лікарні на Миколаївщині він успішно закінчив аспірантуру при Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України і з 1965 р. донині працює завідувачем відділу генетики мікроорганізмів у цьому ж інституті.
Наполеглива, цілеспрямована, натхненна і терпелива праця принесла Богданові Мацелюху бажані й вагомі плоди: доктор біологічних наук, професор, членкореспондент Національної академії наук України за спеціальністю “молекулярна генетика”, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, Почесна Грамота Верховної Ради України і багато інших галузевих, громадських і церковних нагород.
Не залишає поза пильною увагою видатний учений і своє друге творче крило — поезію, надрукувавши свої твори у районній, обласній і столичних газетах, у часописах “Дзвін”, “Світогляд” і “Зона”, у “Літературній Україні”.
Разом із братом-художником Ярославом опублікував книжки поезій і живопису “Дво-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
