Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На перехрестях історії “Україна — це моє життя”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Тризуб — герб твоєї держави

Слово Просвіти, №39 за 2018 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Із матеріалів експозиції можна дізнатися, що суперечки, який із українських історичних символів можна вважати головним знаком новітньої української державності, тривали упродовж 1917 року — з часу постання Цен# тральної Ради в Києві. Її голова, історик Ми# хайло Грушевський теж долучився в тодішній пресі до обговорення “питання про те, що мусить вважатися гербом України”. “Претен# дентами” в цих дискусіях були: — золотий лев, що спинається на скелю — герб Королівства Русі (Галицько#Волин# ської держави) у ХІІІ—ХІV ст., а з 1848#го — символ національного відродження в Гали# чині. Михайло Грушевський вважав його надто регіональним; — Архистратиг Михаїл — давній герб Ки# ївської землі, що на початку ХХ ст. був симво# лом Києва і Київської губернії. Були спроби поєднати його з галицьким левом в один символ Соборної України. Грушевський вва# жав герб з архангелом “казьонним”; — козак із мушкетом — герб Гетьманщини, який уже в ХVІІІ столітті трактували як національ# ний герб, проте, як вважав Михайло Грушев# ський, хоч “цьому гербові належить дати перше й найважливіше місце між старими традиційни# ми символами української держави, але на знак нової України він не годиться. Відновлюючи на# шу стару українську державність, ми не віднов# люємо нашої гетьманщини, ми хочемо творити новий лад, нові державні й громадські форми, і емблема (знак) того мусить бути нова, щоб не було підозріння в замислах відроджувати старо# го”.Грушевський навіть висунув ідею про цілком новий символ творчої мирної праці в новій Укра# їні — золотий плуг на блакитному тлі; — Тризуб — власницький знак князя Во# лодимира Великого “На монетах й инших предметах старої Київської держави бачимо гарно стилізований геральдичний знак неяс# ного значіння, вроді трезубця”, — писав про нього Грушевський. Цей варіант голову Цен# тральної Ради цілком влаштовував. Він най# краще підкреслював спадкоємність України від Київської Русі й ідею соборності. 6 січня 1918 року з’явилася в обігу перша українська банкнота — 100 карбованців. На ній автор Георгій Нарбут подав у восьмикут# ній рамці знак Володимира Великого. За три тижні його зображення затверджено й на прапорі українського військово#морського флоту. Поява тризуба на 100 карбованцях іна морському прапорі історично переважили справу державного герба України на користь знака з монет Володимира Великого. 22 січня 1918 року Центральна Рада ІV Універсалом проголошує державну неза# лежність України. Справа державного герба вимагає негайного рішення. Більшовицький наступ на Київ не давав змоги провести кон# курс та й Центральна Рада, провівши остан# нє засідання в столиці, змушена була переї# хати до Житомира, потім до Сарн і нарешті — до Коростеня. Саме там 25 лютого (12#го за старим стилем) 1918 року на засіданні малої ради затверджено: “Гербом приймається знак Київської Держави Володимира Свято# го”. Ухвалений закон, однак, мав лише тек# стову частину, без графічних додатків. Тетяна МАЙДАНОВИЧ, письменниця У видавництві “Криниця” побачило світ друге видання, доповнене, книги Роман Набєгов. “Ни шагу назад. Ні кроку назад”, українською і російською мовами. Упорядник — мати Романа, Світлана Василівна Набєгова. Вміщено вірші, прозові твори і роздуми Романа, а також спогади про нього добровольців батальйону “Миротворець”, які разом виходили з боєм із оточення. Тут є фото мирних днів і часу АТО. 27 грудня 2017 року оголошено, що загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів № 50 у місті Херсон, де вчився Роман Набєгов, присвоєно його ім’я. Отже, пам’ять про героя Жива! Хай прозвучать зараз світлі думки і переконання самого Романа — у його віршах, щоб він своїм сильним духом, своєю любов’ю і надіями був разом із нами. Він був свідомим Воїном Світла. І продовжує боротьбу своїм нескореним духом — за волю України, за гідне життя народу, за достойне майбутнє нашого народу і всього людства. У “Щоденнику” Роман записав: “Україна не просто назва держави, не просто набір звуків чи навіть слово. Україна — це моє життя”. “Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язала з нашою тисячолітньою держав' ною, політичною і культурною історією”, — пише Михайло Грушевський уже через три дні у своїй статті “Український Державний герб” у газеті “Народня воля”. 9 березня після вигнання більшовиків з Києва українські урядові установи поверта# ються до столиці. А вже 12 березня Грушев# ський доручає зробити проект малюнків гер# ба і печатки УНР графіку й архітекторові Ва# силю Кричевському. У п’ятницю, 22 березня 1918 року, Ми# хайло Грушевський виносить на розгляд ма# лої ради вже готові зображення герба та пе# чатки УНР — по два варіанти, виконані Кри# чевським. Знак Володимира Великого ху# дожник нібито трактував як стилізоване зоб# раження сокола, який летить донизу за здо# биччю, тому зобразив його більш видовже# ним, ніж на княжих монетах. Тризуб оточив стилізованим оливковим вінком, що мав ві# дображати мирну політику УНР. Затверджений державним гербом України Тризуб з’являється на грошах і державних па# перах. А 2 квітня 1918 року міністр пошти і те# леграфів Григорій Сидоренко видає наказ про негайне усунення “всіма поштово'телеграф# ними установами Української Народної Рес# публіки двуголових орлів (герби російської держави)”, якщо такі ще десь залишилися. Георгій Нарбут вважав, що гербом Украї# ни має бути козак із мушкетом — символ Війська Запорозького. І мав тут сильного со# юзника — фахівця з української геральдики Вадима Модзалевського. Після перевороту 29 квітня 1918 року, розгону Центральної Ра# ди та проголошення Української Держави з гетьманом Павлом Скоропадським на чолі Нарбут і Модзалевський починають добива# тися скасування гербів і печатки УНР авторс# тва Василя Кричевського. Гербом України, вважали вони, слід затвердити давній герб Гетьманщини, а Тризуб Володимира Велико# го подати як нашоломник над щитом. Перші свої проекти з таким сюжетом державного герба України, печатки Держав# ного секретарства та малої державної пе# чатки Георгій Нарбут завершив 23—26 сер# пня 1918 року, судячи з підписів під малюн# ками. Козака з мушкетом подав у 8#сторон# ньому щиті, обрамленому бароковим карту# шем і увінчаним Тризубом. Якщо у проектах Кричевського він зображений пласким, то в Нарбута має форму плетінки. Кінцеві ж варіанти своїх проектів худож# ник зміг завершити лише десь у середині листопада, бо 20#го гетьман Скоропадський затвердив ухвалу Ради міністрів: “Асигнува# ти в розпорядження Державного секретаря з коштів Державної скарбниці дві тисячі (2000) карбованців для видачі Професору Академії Мистецтв Георгію Івановичу Нарбу# тові за виготування проектів Державного Герба і Печатки Української Держави”. Малюнки Нарбута передано до Головного управління у справах мистецтв та національ# ної культури. Комісія під головуванням Петра Дорошенка, який очолював це управління, наприкінці листопада 1918 року ці проекти схвалила. Висловила лише одне дрібне поба# жання щодо зображення козака: “…Оселе# дець треба зробити більш короткий”. Але подальшого офіційного затверджен# ня Нарбутового проекту герба не відбулося. Гетьманат невдовзі впав, влада перейшла до Директорії відновленої УНР. Гербом України залишився Тризуб. тексти — передбачення майбутнього. — Редактор та перекладач деяких творів другого видання книги Р. Набєгова “Ни шагу назад” Тетяна Майданович, письменниця, лауреат премії імені Дмитра Луценка, відповідальний секретар комісії з військово-патріотичної літератури Національної спілки письменників України. Не плачте над могилами Не плачте над могилами Коханих, рідних, ближніх, Над плотями застиглими — В поклонах Богу звичних. Вже душі віщі стомлені Стоять при Вході Раю, А сльози ваші зболені На землю їх вертають. Та й сам Георгій Нарбут і за Центральної Ради, і за Гетьманату, і за Директорії розроб# ляє проекти державних паперів із самим ли# ше зображенням Тризуба — банкноти, блан# ки, акцизні марки тощо. *** Після багатотисячних мітингів на хвилі так званої перебудови наприкінці 1980#х від# бувається стихійна легалізація заборонених донедавна національних символів: синьо# жовтого прапора, герба Тризуба і гімну “Ще не вмерла Україна”. Їхнього офіційного уза# конення вимагають громадські організації. Передовсім — Народний рух України. Тодіш# ня комуністична влада чинить шалений опір. Нарешті 24 червня 1991 року Президія Вер# ховної Ради УРСР оголошує відкритий кон# курс на створення проектів нового держав# ного герба. Він мав тривати від 1 липня до 1 жовтня. Тим часом відбувається провал пут# чу в СРСР і проголошення незалежності Ук# раїни 24 серпня 1991 року. На конкурс надійшло більше 200 проек# тів. Понад 90% з них — із зображенням Три# зуба. На одному з проектів його навіть нама# галися поєднати із хрестом і п’ятипромене# вою зіркою. У жовтні 1991 року на засіданні постійної комісії Верховної Ради з питань культури та духовного відродження обгово# рено підсумки конкурсу. Перше місце здобув проект львів’ян Андрія Гречила й Івана Ту# рецького. Відзначено й роботу художника з Києва Олексія Кохана. Авторській групі з цих трьох осіб доручи# ли розробити кінцевий варіант єдиного дер# жавного символу. Комісія вирішила відмови# тися від великого державного герба, щоб не провокувати зайвої дискусії в парламенті. Авторитетна група підготувала проект упродовж 14—20 грудня 1991 року. Їй вдало# ся відстояти форму Тризуба, яку розробив Василь Кричевський 1918 року. Під час ро# боти зав’язалися суперечки з народними депутатами щодо форми щита. Із запропо# нованих Андрієм Гречилом ескізів обрали п’ятисторонній. Оскільки зображення дер# жавного герба мусить відповідати єдиному еталону, авторська група опрацювала й нове його технічне креслення, а також виконала кольоровий малюнок на планшеті 1х1 м. Проект державного герба України Вер# ховна Рада розглянула 19 лютого 1992 року. Після запеклих дискусій, бо тоді в парламен# ті переважала комуністична більшість, — пройшов компромісний варіант постанови: “Затвердити Тризуб як малий герб України, вважаючи його елементом великого герба України”. Тризуб з’являється на символіці Зброй# них Сил України, елементах державних уста# нов і відомств та різних організацій, пошто# вих марках, грошових знаках та пам’ятних і ювілейних монетах. Знак Володимира Великого повернувся на герб України. Графічно красивий, лаконіч# ний, самобутній, а головне — стародавній. Тризуб — міцний історичний місток між мо# дерною Україною та княжою Руссю. На Майдані Незалежності у Києві працює виставка “Символ твоєї свободи. 100 років державного герба України”, що розповідає історію одного з національних символів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин