Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Українська мова є одним із визначальних елементів конституційного ладу України — унітарної національної держави”. · 3 Мова єдина · с. 3сторінка оригіналу ↗

Резолюція громадського форуму у Переяславі-Хмельницькому Київської області «За Українську мову»

Слово Просвіти, №39 за 2018 рік

обмежують можливість впливати на формування чітко визначеного функційного простору державної мови. Закон “Про освіту” (ст. 7) і законопроект “Про середню освіту” (ст. 5) започатковують нову модель національної мовної політики у визначальній для державного розвитку освітньо-науковій галузі: нейтралізацію державного статусу української мови через паралельне використання мов нацменшин, так званих “корінних мов”, “інших мов”, “мов ЄС”. Це суперечить рішенню Конституційного Суду України від 14.12.1999 р., який ствердив: “Виходячи з положень статті 10-ї Конституції України та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, зокрема й у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійнотехнічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова. У державн их і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою, відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п’ятої статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин”. Натомість із метою збереження у просторі нашої знекровленої держави (особливо під час війни) мов національних меншин, які в історичній ретроспективі є продовженням мов історичних і теперішніх окупантів України (російської, польської, румунської, угорської), Міністерство освіти і науки України обрало шлях гібридного способу навчання через мовне квотування середньої освіти — паралельне навчання державною мовою та мовами нацменшин. З огляду на це громадський форум “За українську мову” в Переяславі-Хмельницькому на Київщині “За українську мову” вимагає: І. Від Верховної Ради України та Президента України: 1. Ухвалити новий мовний закон на основі законопроекту № 5669 від 19.01.2017 р. “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні” та запобігти включенню в новий закон українофобських положень скасованого Конституційним Судом України сумновідомого закону “Про засади державної мовної політики”. 2. Внести зміни в законодавство про освіту задля узгодження зі ст.ст. 10 та 53 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 р., визначивши, що держава утверджує державницьку мовну модель освітнього процесу й водночас створює всі необхідні умови для навчання мовами нацменшин у суботніх чи недільних школах за власний кошт; зокрема зазначити, що: 2.1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, гарантовано право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови. Це право реалізується через мережу закладів освіти, класів (груп), що створюються відповідно до законодавства; 2.2. Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови. Особам, які належать до національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови. 2.3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мовив державних і комунальних закладах освіти. Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати паралельно з державною мовою одну чи кілька дисциплін англійською мовою. 2.4. Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями українською (державною) мовою, забезпечуючи повноцінну інтеграцію в українське суспільство та можливість провадити професійну діяльність у обраній галузі на всій території України. 2.5. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова (ст. 21 законопроекту № 5669). 3. Припинити так звану антидискримінаційну експертизу шкільних підручників, що є цілеспрямованим знищенням традиційного та національного виховання. 4. За антиукраїнську політику в системі освіти і науки звільнити з посади Міністра освіти і науки України Лілію Гриневич, а також Міністра культури України — Євгена Нищука. 5. Позбавити звання “Героя України” Сергія Ківалова, одного з авторів закону “Про засади державної мовної політики”. 6. Посилити відповідальність за недотримання мовного законодавства України, зобов’язати силові структури застосовувати жорсткі заходи до його порушників. 7. Українізувати вітчизняний ономастикон, зокрема упорядкувати систему українських імен і прізвищ, завершити декомунізацію, дерадянізацію і дерусифікацію власних географічних назв, дотримуватися стандартів українського літературного мовлення в ергонімії. ІІ. Від Міністра культури України: 8. Демонтувати в Переяславі-Хмельницькому Монумент “на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією”. ІІІ. Від Київської обласної ради та Переяслав-Хмельницької районної та міської рад, а також від Київської обласної державної адміністрації: 9. Створити умови для популяризації української мови в місцевих засобах масової інформації. 10. Пропагувати українську мовну культуру в школах та вищих навчальних закладах області. 11. Запровадити в органах місцевої влади області курси ділової української мови для посадовців. 12. Використовувати комп’ютерне програмне забезпечення українською мовою. 13. Розробити обласну п’ятирічну програму книговидання та закупівлі книг місцевих авторів та видавців із фінансовим забезпеченням 1 мільйон гривень на рік.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин