Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Опанувати українську мову без вивчення · української літератури неможливо”. Мова єдина · с. 2сторінка оригіналу ↗

Відкрите звернення до прем’єр-міністра України

Слово Просвіти, №39 за 2020 рік

14 вересня 2020 року Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) презентував ініціативу виключити для більшості спеціальностей складання обов’язкового комплексного зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Натомість пропонується залишити обов’язковим ЗНО лише з української мови, а комплексний тест з української мови та літератури зробити необхідним лише для вступу на спеціальності “з підвищеними вимогами до гуманітарних знань”. Аналогічна пропозиція зафіксована і в проєкті умов прийому до закладів вищої освіти на 2021 рік, розроблених відповідно до Закону України “Про вищу освіту”. Вважаємо, що вилучення української літератури як обов’язкового навчального компонента з тестових випробувань вступників — це одна з найбільших загроз як щодо освітньої реформи, так і загалом державної гуманітарної політики. Відомо, що опанувати українську мову без вивчення української лі­ Віктор РАДІОНОВ, мовознавець Національна комісія зі стандартів державної мови на своїй сторінці у “Фейсбуку” розмістила повідомлення про круглий стіл “Стандартування української мови в контексті гендерної політики”, який відбувся 9 вересня. Добре, звичайно, що ті діячі зважили на мої докори й Укрінформ уже почали писати без лапок. Проте далі — суцільний жах. І. Люди чомусь виявилися неспроможними засвоїти, що слово “гендер” має писатися з “г”, а не з “ґ”. Що про це говорять правила? Правопис 1993 р. § 14. “Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: га-дка, гей, могу-тній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газе-та, генерал, гра-мота, Єва-нгеліє; Ге-гель, Гоме-р, А-нглія, Гаа-га, а також у недавніх запозиченнях...” § 15. “Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих...” Степанія СІДЛЯР, радник голови Вишгродської РДА з питань духовності і просвітництва, голова громадської організації “Духовно-просвітницький центр “Спадщина” ...Рідне слово... Ні, вітер огуди Не затулить нам злякано рот, Ми без нього такі собі — люди, А із ним — український народ. (Вадим Крищенко). 5 років тому з ініціативи депутата Вишгородської міської ради п. Валерія Виговського для усіх охочих вивчити і знати українську мову працюють у м. Вишгород безоплатні курси української мови і українознавства. Кожної суботи із 10 до 12 год. у приміщенні Вишгородської районної бібліотеки вчителька із 50-річним стажем Дора Тимошевська наполегливо і кваліфіковано проводить уроки української мови. У субботу, 5 вересня 2020 року школа української мови і українознавства розпочала п’ятий навчальний рік. Зі словами привітань до громади м. Вишгород, до учнів, які відвідують школу української мови уже 4 роки, звернувся в. о. голови Вишгородської районної державної адміністрації п. Олексій Данчин. Він зазначив, що саме мова уособлює народ і вирізняє його між іншими народами, саме мова утверджує народ до любові та єдності, саме мова є фактором, що зобов’язує зберегти Україну. Секретар Вишгородської міської ради Тетяна Бражнікова, вітаючи жителів міста, відзначила, що українська мова за мелодійністю посідає третє місце серед мову світі. Валерій Виговський, засновник школи української мови, меценат, благодійник, депутат Вишгородської міської ради зазначив, що наша байдужість і аж надто невелике бажання вчити українську мову — це наслідок багатолітнього поневолення нашої свідомості. Не знаютератури неможливо. Більше того, українська література, високий рівень її викладання і зацікавленості школярів, читацька грамотність яких серед пріоритетів міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів ­PISA, — один із дієвих інструментів національної безпеки та оборони в умовах гібридної війни. Саме тому сьогодні надзвичайно важливо зберегти комплексне ЗНО з української мови та літератури для вступу на всі спеціальності. Нам не потрібні такі експерименти, які можуть нанести значний удар по українській освіті та гуманітарній сфері в цілому. Вимагаємо зберегти комплексне ЗНО з української мови та літератури, натомість пропонуємо розробити тестові завдання кількох рівнів складності з української літератури для вступників в залежності від того, на які спеціальності вони вступатимуть: “гуманітарні” чи “технічні”. Щиро вболіваємо, що якість викладання української мови та літератури, як і власне тестових завдань, буде достатньою. Сподіваємось, що нам вдасться зберегти таке ЗНО як свідчення обов’язку кожного свідомого громадянина України. Тарас КРЕМІНЬ, уповноважений із захисту державної мови. Щодо недопущення скасування комплексного ЗНО з української мови та літератури для всіх здобувачів вищої освіти

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин