“Опанувати українську мову без вивчення · української літератури неможливо”. Мова єдина · с. 2сторінка оригіналу ↗
Ляпсуси в слововживанні
Слово Просвіти, №39 за 2020 рік
Правопис 2019 р. § 6. “Буква ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний:
1. в українських та в давно запозичених і зукраїнізованих словах...”
§ 122. “1. Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г...
2. Буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах...”
Слово “гендер” є не давнозапозиченим,
а недавно запозиченим, отже — “г”.
ІІ. Немає ніякої “урядової уповноваженої з питань гендерної політики”. Є урядовий уповноважений... Див. постанову Кабінету Міністрів “Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики” від 7 червня 2017 р. № 390.
ІІІ. Ті особи нічого не читали з того, що про співвідносні іменники жіночого роду писали наші відомі мовознавці. А не завадило б.
“Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складених назв посад, звань: головний бухгалтер, змінний майстер, молодший державний інспектор, старший викладач, провідний технолог, гід-перекладач, статист-дослідник тощо” (Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навчальний посібник).
Отже, називати урядового уповноваженого “урядовою уповноваженою” — ознака щонайменше невігластва.
ІV. Що таке “інноваційні стратегії стандартування мови”? Безглуздя якесь.
Інновація — це нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління. Як тоді інноваційною може бути стратегія? Набір слів, та й годі.
V. “Позиціонування фемінітивів на належному рівні” — приклад мовленнєвої надмірності (плеоназму), позаяк позиціонувати — це знаходити належне, відповідне місце.
VІ. “Звичні практики назв професій”.
Іменник “практика” не знає множини.
VІІ. “Вживання фемінізованих назв професій та посад в офіційній комунікації”. Як може бути “вживання назв у комунікації (спілкуванні)”? Правильно було б написати “вживання назв при (під час, у ході) комунікації”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
