Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
«Аристократична Україна»: сила традицій і динаміка сьогодення
Слово Просвіти, №39 за 2021 рік
Галина ДАЦЮК, журналістка Уп’яте в історико-культурному комплексі “Замок Радомисль” відбувся Всеукраїнський фестиваль етнічної моди “Аристократична Україна”, започаткований господинею Замку, заслуженою лікаркою України Ольгою Богомолець. Фестиваль задумувався з метою популяризації продукції українських модельєрок і аматорок, які використовують у своїй роботі етнічні мотиви. Щороку свято вплітає якусь нову барву, додає нові акценти, долучає нових учасників і учасниць. І цього року тут вирувало традиційне і водночас неповторне дійство краси, шляхетності, творчості, яке поєднало давню історію українського одягу і сучасний погляд на культуру української моди.
За п’ять років Всеукраїнський фестиваль етнічної моди “Аристократична Україна” урізноманітнював заходи, форми, запрошував нових дизайнерок, але непорушним залишився принцип, який заклала засновниця Ольга Богомолець: серед моделей, котрі демонструють одяг сучасних українських дизайнерів, – дружини і матері військових і бійців добробатів, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Бо саме завдяки їм проведення цього фестивалю стало можливим.
Розпочався захід із духовного Гімну України “Боже великий, єдиний…” у виконанні Галини Довбиш – лавреатки літературно-мистецької премії ім. Лесі Українки 2020 року в номінації “Музична культура та виконавська майстерність”. Цього року вона запрошена до складу почесних членів Музичного Товариства Джузеппе Верді в місті Гвадалахара (Мексика) в якості міжнародного вчителя.
Цим урочистим акцентом було задано тональність фестивалю – шляхетність, краса, духовність, традиція.
Розмаїття форм, кольорів, стилів, рішень, велика кількість дизайнерок і учасниць, гостей, які завітали в Замок, засвідчили, що Фестиваль розвивається, стає заходом всеукраїнського масштабу і має потужну культурну перспективу. “Аристократична Україна” наснажила багатьох-багатьох людей.
Вітаючи учасників та учасниць свята, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні пан Партха Сатпатхі сказав, що жінки в Індії теж мають традиційний одяг – сарі, а сьогодні він бачить, яку багату етноспадщину мають українські жінки. І це вражає! І добре, коли традиція поєднується з сучасністю – тоді вона має майбутнє.
У фестивалі взяли участь як окремі майстрині, так і дизайнерські бренди. Житомирський краєзнавчий музей продемонстрував зразки українського етнічного одягу, який носили наші прабабусі у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
На подіумі в концертній залі Музею одна за одною представлялися колекції, змінювалися дизайнерки, моделі, але незмінним залишалося захоплення від побаченого різноманіття. Анна Братасюк створює ексклюзивний одяг і аксесуари ручної роботи. Цей стиль можна характеризувати як “елегантну етніку”. Колекції Анни демонструвалися як в Україні, так і в Канаді, Великій Британії, Литві, Лас-Вегасі (штат Невада, США). Пані Анна наголосила, що її прагнення – створити стильні і гармонійні жіночі образи, які мають відповідати як сучасним модним тенденціям, так і національним традиціям. Важливим елементом одягу і аксесуарів її колекції є екологічність. Це означає дати друге життя вже ношеному одягу і створити нові тканини на основі екологічно чистого виробництва. Пані Анна використовує вовну, шовк, льон, кропиву. У виготовленні одягу багато ручної роботи. І звісно, любові, з якою творить дизайнерка, будучи переконаною, що почуття, які закладає модельєрка, зігрівають не лише тіло, а й душу тих, хто носитиме речі.
Закінчення на стор. 15
с. 15 · сторінка оригіналу ↗
Закінчення. Початок на стор. 1
Дизайнерка Наталія Белясова (Сиворакша) традиційно представляє на фестивалі “Аристократична Україна” торгову марку “Ляля-Краля”. Цього року вона продемонструвала колекцію, створену за мотивами українського бароко – стиль карнавалів і свят, якому властиві яскравість, помпезність, демонстративний шик, використання багатошарового одягу, дорогих і фактурних тканин. У цьому вбранні багато золотої оздоби, коштовного каміння, мішури, мережок, стрічок, шнурів та інших хитромудрих прикрас. Моделі створили справді карнавальну феєрію – “Гранат“, “Червоне золото”, “Зелений опал”, “Бірюза”… Тут і контрастні тканини: шовк, який надає легкості, гобеленова тканина, що надає вбранню вишуканості; головні убори зі знаковим акцентом бароко – пишними квітковими орнаментами; тут різноманіття кольорів – від галантних пастельних, ніжного оливкового до найяскравіших. Багатошарові спідниці, аплікації по тканині, вишивка, мереживо, квіти ручної роботи. Головні убори з прикрасами у вигляді довгих “сережок”, вишитих бісером на тонких перлинних нитках… Костюм “Блакитний сапфір” епохи бароко (ХVІІ – ХVІІІ ст.) захопив добру половину глядацької зали. Виготовлений з візерунчатої парчі і розкішного ліонського шовку, рясно декорований стрічками, мереживом, шнурами і поясами, прикрашений вишивкою-аплікацією, – він водночас має вигляд дуже стильний і не перевантажений. “Рожевий опал” (гобеленова корсетка, вишита золотом та бісером, підкреслена талія, ніжна вуаль та вишуканий головний убір з квітами); у костюмі “Перлина” використане характерне для бароко поєднання реальності і фантазії, духовного і тілесного, аристократичного і народного – тут численні пучки стрічок, волани, гофрування, буфи, обробка шнуром, багато гіпюру та мережива; “Агат“ створений з улюблених тканин бароко, вдало поєднавши важкий оксамит, парчу, атлас, тонкі тафту і муар. Основоположники стилю бароко – французи. “Але українське бароко органічно поєднало весь багатий досвід європейського мистецтва з власними естетичними засадами, розумінням прекрасного. У самих формах костюму вже закладено ефект руху і світлотіньової гри. А його художній образ несе ідеал людини впевненої, самостійної, досконалої, творчої і активної”, – вважає дизайнерка Наталія Белясова.
Театр етнокостюму “Інанна”
Житомирського Центру творчості дітей та молоді (дизайнерка Наталія Гладій) – це дійство краси! Пані Наталія – творча українська дизайнерка аксесуарів, лавреатка l-ї премії всеукраїнського фестивалюконкурсу „Віночок миру і добра“, володарка l-ї премії міжнародного конкурсу дизайнерів „Мода без кордонів“, переможниця етно-фешн-шоу “Аристократична Україна” в номінації „Аксесуар року“, фіналістка міжнародного конкурсу „Normand Universite“ у Королівстві Саудівська Аравія, регіональна представниця глобальної культурної ініціативи World Folk Vision Italia в Україні. Для цьогорічного Фестивалю Наталія Гладій підготувала колекцію „Шепіт води“, взявши за основу традиційну поліську біло-блакитну кольорову гаму. За словами дизайнерки, на створення цієї колекції її надихнули блакитні озера Житомирщини. Вода – стихія контрастів – спокійна і бурхлива, кришталево чиста і глибоко таємнича. У колекції вбрання продумана кожна деталь, використані каміння, квіти і навіть традиційна українська хустка. Сукні створені з використанням традиційних біло-блакитних поліських візерунків.
Фестиваль “Аристократична
Україна” – це подіум не лише відомим торговим маркам і брендам. Тут цінують окремих майстринь, які зберігають автентичну українську традицію в повсякденному побуті, виготовляючи одяг для своїх рідних та близьких, для своїх родин. Такою є майстриня Ірина Шишковська. Одяг, що демонструвався на подіумі, пані Ірина розробила для своїх доньок – Софії та Ірини, і призначався він для шкільних урочистих подій. Такою подією став випуск четвертого класу. Аби підтримати доньок, мама вишила й собі сорочку і плахту, а згодом і чоловікові – сорочку. У своїх роботах Ірина Шишковська використовує бавовну, атлас та бісер.
Родинна колекція сімейного дизайнерського колективу “Родина 7я” (майстриня Тетяна Ковальчук), за словами пані Тетяни, теж створена для власних дітей. Без етнічного одягу у родини Ковальчуків не обходиться жодне сімейне свято. У презентованому на фестивалі одязі використані вишивка бісером і оздоблення стрічками. Творчістю займається вся родина Ковальчуків. Усі вишиванки, пояси, шаровари, сукні не раз були задіяні в концертах. Однак більшість виробів пані Тетяна розробляла для доньки Катерини, яка грає в театрі. Продемонстрована червона сукня була пошита для її ролі Солохи в аматорському театрі. Біла сукня готувалась під вірш “Я – Україна!”. Більшість вишиванок Каті виконані в червоно-чорних кольорах – це не лише традиційна українська кольорова гама, але також кольори українського повстанського прапора. Крім того, з представленим одягом у родині Ковальчуків пов’язані важливі родинні події.
Вразив учасників і гостей Фестивалю хор “Ластівка” Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського району міста Києва. Артисти стали водночас моделями, виступивши в костюмах, розроблених керівницею хору і модельєркою Оксаною Урсатій. У вишуканих концертних костюмах пані Оксана поєднала класичний і академічних стилі з етнічними аксесуарами-прикрасами, використавши для суконь класичного крою габардин молочного кольору. За основу взято лекало класичного плаття для дівчаток, які супроводжують наречену на вінчанні. Лекало доповнено довгими, широкими рукавами. Привертає увагу ткане чільце з балабонами – традиційна староукраїнська оздоба, що має галицьке походження, але викликає асоціації з головними уборами періоду княжої доби в Україні. Балабонами також прикрашені тканий пояс і рукави плаття. І завершує образ бісерна прикраса – гердан. Ще один важливий аксесуар сьогодення – захисна маска з вишитим логотипом хору „Ластівка“, виконана з тканини молочного кольору в тон дівчачої сукні. А коли хор заспівав веснянок, купальських, обрядових пісень – то виявилося, що звучання його таке ж аристократичне й досконале, як вишуканий одяг. І це було фантастично!
Бренд Natli Datzka (дизайнерка
Наталія Дацко спільно з дизайнеркою головних прикрас Мілою Веденєєвою) представили колекцію „Наша Іванка“. Її характерна риса – авторська техніка “нашиванка” з використанням елементів ручної вишивки, мережива, тасьми, шнурів і багато іншого. Багатогранність, яскравість форм і кольорова палітра створюваних образів придає легкість і гармонію кожному з них, підкреслюючи індивідуальність кожного. Використовуються виключно натуральні тканини. „Нашиванка“ може використовуватися як на свята, так і для повсякденного носіння. На переконання дизайнерки, у кожної шанувальниці українського стилю в одязі повинен бути такий ефектний і вишуканий елемент гардероба. Особливість сукні-нашиванки в тому, що не лише має святковий вигляд, а й дуже комфортна, легко поєднується зі спортивним стилем, водночас доповнюється віночками, намистом, йому пасують кашкети, капелюхи, кросівки й рюкзаки.
Стилізований сучасний одяг бренду Elise’ (дизайнерка Єлизавета Романенко) оздоблено ручними вінтажними вишивками, натуральним мереживом, оксамитовими стрічками, шовковими китицями тощо. Кожну річ дизайнерка створює в єдиному екземплярі навколо неповторної ручної вишивки. Одяг Єлизавети, створений лише з якісних тканин і фурнітури, вартий того, щоб стати сімейним скарбом української родини і передаватися у спадок. Моделі представили також прикраси майстрині Марії Якимчук у техніці виточеного вуз
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
