“Мистецтво має виконувати певні виховні функції з метою формування активної позиції людини”. Філософська світлиця · с. 13сторінка оригіналу ↗
“Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі. Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години, Коли спадуть кайдани з нас. Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть, Заржавіють від сліз кайдани, Самі ж ніколи не спадуть! Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам воріття! Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя!”.8
Слово Просвіти, №39 за 2021 рік
її думку, знищували в людині найкращі людські якості.
Останні роки життя Лесі Українки пройшли в подорожах та лікуванні закордоном (в Єгипті та на Кавказі). На початку липня 1913 р. через загострення захворювання нирок Леся Українка померла в Сурамі (Грузія) в віці 42 років. На похороні були присутні три священники. Поховали Лесю Українку на Байковому кладовищі м. Києва. Могила Лесі Українки є національним пам’ятником.
—————————————
1. Прикметною особливістю творчості Шевченка є відмова використовувати офіційні (загальні) географічні та етнографічні терміни “Росія” і “росіяни”. Натомість він уживає негативні лексеми “Московія” і “москалі”. Для Шевченка Москва була не просто центром сусідньої держави, вона завжди існувала як центр зла стосовно України, вона є те, що “мучить душу”, “чужа земля”, “далекий край”, “потім боці моря”, бо далекість Москви від України — екзистенційна, а не просторова характеристика. Етнонім “москаль” вживається Шевченком в одному ряду з ворогами України… Подібне негативне ставлення Шевченка і до Петербурга. В його поезіях немає жодної згадки про столицю імперії під її офіційним йменням, для Шевченка Петербург – це “город на багнищі”, зведений Петром “на благородних костях козачих” (“Сон”). Москва, московити, московський дух загрожують розвитку життя в Україні, деформують українську духовність і нищать українську національну ідентичність. [Цит. за: Історія філософії. Словник / За заг. ред. В.І. Ярошовця. – К.: Знання України, 2006. – С. 1175].
в якому на той час перебував Олександр ІІ, забороняв ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою, видавати українською мовою оригінальні твори і перекладати з іноземних мов будь-які тексти, у тому числі і ноти; друкувати книги українською мовою; ставити театральні вистави та влаштовувати концерти українською мовою та з українським репертуаром; викладати українською мовою в початковій школі… В 1878 р. на літературному конгресі у Парижі М. Драгоманов різко засудив Емський указ, виступивши на захист української мови і культури.
4. Філософія позитивізму — заснована О. Контом (“Курс позитивної філософії”, 1842 р.) концепція, згідно з якою істинне знання про світ є результатом конкретних наук, очищених від гуманітарних (метафізичних) інтерпретацій, які, на його погляд, є безпідставними й неістинними.
5. Фізикаліст — представник філософської позиції, згідно з якою будь-яке буття є продовженням фізичних властивостей, тобто весь світ складають лише фізичні об’єкти. Фізикалізм називають ще особливим матеріалізмом, який розвинувся з фізичних наук, тому оперує не тільки суто філософським поняттям матерії, але й фізичними поняттями “сила”, “енергія”, “простір”, “час” тощо.
6. Докладніше про життя і творчі доробки С. Подолинського див.: “Подолинський С. А. Вибрані твори / Упорядник: Л. Я. Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 328 с.; з іл.
7. Цит. за: Подолинський С. А.
Вибрані твори / Упоряд.: Л. Я. Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 14.
8. Леся Українка. Усі твори в одному томі / Передм. М. Литвинця. – К. Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2008. – С. 21.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
