“Мистецтво має виконувати певні виховні функції з метою формування активної позиції людини”. Філософська світлиця · с. 13сторінка оригіналу ↗
“…існує відносна додаткова вартість і абсолютна — тобто така, що не тільки не виснажується, а навпаки, збільшується і зростає”. “Відносна додаткова вартість виникає з праці — за рахунок абсолютної… …Ми схильні думати, що додаткову вартість слід називати енергією прогресу. Це є творчий процес сонця. Та й не тільки сонця, а Всесвіту — його променевої субстанції, яка в усіх релігіях світу називається Богом. І, загалом, правильно називається…” “…Енергія прогресу є фізичний аналог абсолютної додаткової вартості. Якщо відсутнє її виробництво — держава зі всією неминучістю посувається до своєї загибелі. І тим швидше, чим інтенсивніше розвивається промисловість…”.7
Слово Просвіти, №39 за 2021 рік
У 1889 р. Драгоманов прийняв запрошення на посаду професора Вищої школи в Софії (Болгарія) (Вища школа згодом стала університетом). В Софії Драгоманов і помер і, як заповідав, був похований за протестантським обрядом на місцевому католицькому кладовищі. Згодом на примурку його пам’ятника було викарбовано: “Великому громадському лідеру від українських емігрантів”.
Побратимом М. Драгоманова був Сергій Подолинський (1850–1891 рр.) – український вчений, філософ-фізикаліст5,
громадський діяч, один із перших вітчизняних політиків. Народився у селі Ярославці Звенигородського повіту Київської губернії. Вищу освіту здобув у Київському університеті на юридичному факультеті, за другою освітою – медик. У 1876 р. захистив докторську дисертацію. Від початку громадськополітичної діяльності поділяв і популяризував марксистські ідеї, підтримував тезу необхідності визволення трудящих від капіталістичної експлуатації,
але тільки мирним шляхом, використовуючи інтегративний потенціал громади як дуже важливої форми життя людського співтовариства. Подолинський сформулював власне бачення змісту української національної ідеї, відповідно до якої організувати поступ економіки можна лише через подолання дезінтеграції українського народу на основі інтелектуального єднання і української мови.
Науковим відкриттям світового рівня, яке на багато десятиліть випередило свій час, стало етико-екологічне вчення С. Подолинського про роль людської праці як акумулятора і перетворювача космічної енергії, основним джерелом якої є сонячні промені. Вчений-фізикаліст доводив, що вся людська праця (від землероба до шевця, кравця і будівельника) захищає променеву енергію Сонця від розсіювання в просторі. Не секрет, що згодом відкриття Подолинського використав В. Вернадський у розробці концепції “біосфери – ноосфери та коеволюції” про визначальну загальнопланетарну роль у цих процесах людини та її праці, про необхідність економічної збалансованості процесів розвитку людської цивілізації. Про зміст і творчі досягнення геніального філософа-фізикаліста свідчать назви його основних праць: “Життя і здоров’я людей в Україні” (1878 р.), “Ремесла і фабрики в Україні” (1879 р.), “Нігілізм у Росії” (1879 р.), “Соціалісти України і Австрії” (1880 р.), “Громадянство і теорія Дарвіна” (1881 р.), “Людська праця і єдність сили” (1882 р.) та ін.6
Помер С. Подолинський в
40-річному віці 12 липня 1891 р. в Києві. Спочатку його поховали поруч із батьком на кладовищі Аскольдової могили, а в 30-х рр. ХХ ст. прах сина і батька Подолинських перепоховали на Звіринецькому кладовищі.
Натуралістично-позитивістські мотиви в українській орієнтує на те, що особистість, завдяки безперервній активності, стає своєрідним пророком, месією, який покликаний вести людей через драматичні колізії їхнього земного життя до волі й щастя. Ці вимоги доповнювалися необхідністю бонення природи та соціального світу було використане експлуататорськими класами, які за допомогою релігії й церкви виправдовували рабство людей, дух покори, несправедливості та експлуатацію людини людиною. З цього випливало, що
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
