Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Калейдоскоп · “Незважаючи на російсько=українську війну, ми працюємо. Культурний фронт – серйозний фронт”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

День народження Херсонського театру

Слово Просвіти, №39 за 2022 рік

В Арт-центрі імені Івана Козловського Національної оперети України відкрив свій новий театральний сезон Херсонський академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша. Цього вечора тут показали моновиставу “Не плачте за мною ніколи” за участю народної артистки України Лариси Кадирової. – У цей день 1889 року відкрився Театр Куліша, – зазначила Лариса КАДИРОВА. – Хочу привітати генерального директора театру, народного артистка України Олександра Книгу. Це людина неспокійної душі, людина, яка ніколи не сходить зі шляху пізнання, допомагає своїм близьким, а також близьким своїх близьких. Тобто – всім! Ця людина не топче землю, а любить її. Їсть хліб з цієї землі. Бачить зорі на небі і чує моральний закон у собі. Вистава “Не плачте за мною ніколи” народилася у 2015 році. За цей час моя Юстина змінилася. Вона стала глибшою, мудрішою. Я часто грала цю виставу за кордоном і завжди українською мовою. Під час показу в Португалії підійшов режисер і сказав, аби виключили рядок із перекладом, бо людий так розуміли, що я хочу сказати. – Цього дня ми завжди відкривали в Херсоні театральний сезон, – розповів Олександр КНИГА. – У нас була традиція – червона доріжка, жінки в гарних сукнях, грав оркестр. А кожної пори року змінювали оформлення фойє. Це дуже подобалося херсонцям. Сьогодні ми, актори театру, перебуваємо, на жаль, по всьому світові – починаючи від України до Америки. Але, незважаючи на російсько-українську війну, ми працюємо. Культурний фронт – серйозний фронт. Частка нашого театру залишилася в українському Херсоні, який не скорився агресору. Для того, аби Херсон справді став українським, багато років працював Херсонський український музично-драматичний театр імені Миколи Куліша. Наразі ми не можемо зібрати разом весь колектив, але вже відкрили наш сезон у Полтаві виставою “Коло Херсон”. Також провели фестиваль “Мельпомена Таврії”, один із найбільших українських театральних фестивалів, який називали “український Авіньйон”. Були роки, коли у Херсоні за 10 днів виступали 65 театрів з 15 країн світу. Вистави відбувалися всюди – на відкритих сценічних майданчиках, на вулиці, у лісовому театрі. Весь Херсон перетворювався на величезний театральний майданчик. Зараз працюємо в Києві. Зіграли виставу “Кицька на спогад по темі” в приміщенні Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Йде робота над новою виставою “Залишатись не можу”. Вона про херсонців, які не змогли виїхати з рідного міста. Не превеликий жаль, є у нас і колаборанти. На щастя, їх небагато. З 250 працівників театру лише 20 пішли співпрацювати у так званий “русскій театр”. Боляче, що серед них – народна артистка України, яка отримала звання наприкінці минулого року. Але в цей театр так і не можуть набрати штат, а ми працюємо всупереч усьому. Доводимо, що ми – український Херсон і нас не зламати. Готуємо гастролі, з якими поїдемо по Україні. Сьогодні, незвично відкриваючи театральний сезон, ми показуємо виставу “Не плачте за Лариса Кадирова і Олександр Книга Зумів вирватися зі своєю родиною. Устиг поставити вистави в Миколаєві та Києві, зараз працює в Кропивницькому. Бойовий дух ми не втратили. Знаємо, що Херсон – це Україна і ніколи не буде утворенням іншої держави. Ми обов’язково повернемося додому і зіграємо виставив рідному Херсонському академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Куліша. З радістю запросимо до себе киян і всіх друзів, які допомагали нам тоді, коли ми вимушені були залишити свої домівки.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин