Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Подія року · “Після кінопоказів відбувалися жваві обговорення картин із режисерами, акторами та продюсерами”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Одеський кінофестиваль у Варшаві

Слово Просвіти, №39 за 2022 рік

XIII Одеський міжнародний кінофестиваль відбувся в рамках 38-го Варшавського міжнародного кінофестивалю, який люб’язно надав свою платформу для показів найкращих українських кінокартин. Переможницею конкурсної програми повнометражних ігрових фільмів стала картина “Бачення метелика”. Повнометражний дебют Максима Наконечного – суворе й актуальне кіносвідчення про захисників і захисниць, які борються за свободу і майбутнє. За сюжетом, аеророзвідницю добровольчого батальйону з позивним “Метелик” обмінюють після двох місяців полону. Повернувшись додому, вона відновлюється від травм, аж дізнається, що вагітна після зґвалтування своїм наглядачем. Ця дитина, здається, приречена на смерть, але перед самим абортом “Метелик” починає сумніватись... Фільм уперше було представлено на кінофестивалі у Каннах в 2022 році. У картині “Відблиск” Валентина Васяновича йдеться про хірурга з Дніпра, який іде добровольцем на фронт і потрапляє в полон. Після звільнення на нього чекає мирне життя, проте його переслідує пережите. Спілкування з колишньою дружиною та 12-річною донькою, котра також травмована через смерть близької людини на війні, дає йому надію на зцілення. Кадр із фільму “Бачення метелика” Серед документальних фільмів у конкурсі взяли участь п’ять робіт, зокрема “Гартовані гнівом” – про двох українських ідеалістів протягом майже дев’яти років: від подій Революції Гідності у 2013–2014 рр. і до повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. У фільмі “Щоденник нареченої Христа” режисерка Марта Смеречинська дивиться в очі своїм страхам й занурюється в реальність своєї сестри Насті, греко-католицької черниці, в монастирі Наречених Христа в Західній Україні, щоб заново пізнати світ, у якому обидві зросли. У документальному фільмі “День українського добровольця” режисер Володимир Тихий та колектив кінематографістів Baby- lon’13, утворений під час Майдану, зосереджуються на подіях 14 березня 2022 року. У програмі документальних фільмів була також стрічка “Назовні” Ольги Журби. Документальна стрічка Тараса Томенка “Терикони” перемогла цього року на XIII фестивалі та отримала “Золотого Дюка”. Фільм про історію дівчинки Насті, сім’ю якої спіткала війна. Їй 15 років, вона живе в маленькому шахтарському містечку Торецьк на Сході України, яке досі в “сірій зоні”, майже щодня під обстрілами. У Насті посттравматичний синдром: у 2015 році, в новорічну ніч, три снаряди “ГРАДу” зруйнували її будинок. Від світу Настя ховається у віртуальній реальності – живе музикою з інтернету. У подібній ситуації перебувають понад 10 тисяч дітей в Україні, які проживають у “сірій зоні” на Сході країни. Тарас Томенко досліджує цю тему з початку війни на Донбасі. З 2014 року він зібрав багато матеріалів та свідчень, які у 2017 році, після розмови із продюсером Володимиром Філіпповим (ІнсайтМедіа), перетворились на проєкт “Терикони”. У 2021 році фільм “Терикони” став учасником секції Work in Progress Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах та отримав Перший приз від телеканалу “Україна” у секції Work in Progress Одеського міжнародного кінофестивалю. У конкурсній програмі глядачі подивилися повнометражну ігрову картину Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір”. Події фільму розгортаються на заході України напередодні традиційного карнавалу Маланки. Чоловік Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності. Коли його син влаштовує підпалу молитовному домі, герой змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотними наслідками. Фільм здобув низку нагород у національній премії “Кіноколо”: як найкращий повнометражний ігровий фільм, за найкращу режисеру, відкриття року, найкращий сценарій і найкращий актор року. Драма “Як там Катя?” – це дебютний повнометражний фільм режисерки Крістіни Тинькевич. Головну роль у фільмі виконала Анастасія Карпенко. Ця соціальна драма розповідає історію лікарки “швидкої допомоги” Анни, яка шукає справедливості у цьому недосконалому світі. Ідея стрічки виникла у Крістіни Тинькевич із короткометражного фільму Solatium. У ньому режисерка досліджувала тему людського горя та помсти, яку воно тягне за собою. Глядачів Варшавського кінофестивалю чекали й нові прем’єри українських фільмів. Зокрема, “Клондайк” Марини Ер Горбач про родину, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 Malaysia Airlines. Головну роль зіграла Оксана Черкашина. Картина розповідає про чоловіка Анатолія, який намагається вивезти свою вагітну дружину з окупованої території. Фільм пронизаний травматичним болем початку війни, змальовує складні життєві обставини, заручниками яких стали головні герої. Міжнародною прем’єрою стала екранізація роману Артема Чеха – фільм Ірини Цілик “Я і Фелікс”. Цікаво, що картина починається одним і тим же кадром, що й фільм “Клондайк”. Ми бачимо на екрані фотообої з пальмами, така собі відправка до реклами “баунті” в 90-ті, коли кожен подумки марив опинитися на острові Мрії. Режисерка Ірина Цілик знімала фільм за автобіографічною книгою свого чоловіка Артема Чеха. Каже, що багато чого змінила, написання сценарію було трудомістким. Вони проживали свої історії, коли були підлітками, а завдяки тривалій роботі над сценарієм, їй вдалося відтворити особисті відчуття 90-х у фільмі. Кіно пронизане маркерами тих часів: стихійні ринки, дискотеки, касетний плеєр, інтер’єри 90-х. Часи були бідні, і для підлітків важливо було одягатися у модні кросівки, які коштували всі гроші світу. Головний герой дорослішає на наших очах у квартирі з Феліксом, нареченим бабусі. Їхні стосунки складні, але Фелікс часом відіграє роль батька, який у фільмі з’являється нечасто. Фелікса зіграв відомий письменник Юрій Іздрик. Саундтрек до фільму спеціально створив композитор Фіма Чупахін. Проте Ірина Цілик намагалася також використовувати музику популярних українських гуртів 90-х. До програми “Одеса – Варшава: український конкурс” увійшли сім короткометражних фільмів: “Поки тут тихо”, “Театральна”, “JORDAN’96”, “Лалібела”, “ГКЧП”, “Ach So”, “Садок вишневий”. Одеський міжнародний кінофестиваль у Варшаві мав значний успіх. Після кінопоказів відбувалися жваві обговорення картин із режисерами, акторами та продюсерами. Підготувала Ганна ОБОРСЬКА Режисерка Ірина Цілик зі знімальною групою та акторами фільму “Я і Фелікс” П П ЕЕ Р Р ЕЕ Д Д П П Л Л А А ТТ А А — — 22 00 22 22 ВВааррттііссттьь ппееррееддппллааттии ((зз ддооссттааввккооюю іі ппоошшттооввииммии ввииттррааттааммии))::

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин