Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Не забігати наперед!
Слово Просвіти, №39 за 2023 рік
Віктор СКОРИК, оглядач “СП”
Зрозуміло, що життя пересічних громадян під час війни перевантажується від її труднощів, тому психологічно вони намагаються переключитись на щось адекватне для людського життя, а не на жахи війни. Тож перебіг воєнних дій, як це помітно з обговорень і тем у соціальних мережах, зараз аж ніяк не є топом, ним є звичайні житейські справи, в тому числі, на жаль, штучні чвари. Проте все це аж ніяк не свідчить про “зраду”, це лише самозахист соціальної та особистої людської психіки. Війна сама по собі є колосальним випробуванням для всіх, а тривала війна проти нас, геноцидна, на знищення нації, та ще й у такому лукавому і водночас цинічному диявольському форматі, до якого вдалась імперія диявола, – це випробування найвищого ґатунку, яке випало на долю нашого героїчного українського народу. Війна триває, і у нас немає іншого виходу, як перемогти – повною мірою, остаточно, назавжди, бо це війна проти самого нашого існування як українців, як нації. Тому нам потрібні мужність, терпіння, віра у свою перемогу і єдність у наших зусиллях домогтись перемоги. Наш ворог за багато десятиліть не тільки накопичив величезні військові сили, цілеспрямовано готуючись до війни проти нас, він ще за часи свого мерзотного існування накопичив величезний досвід лукавства і підступності, яким намагається змусити нас до зневіри, втоми, роз колу й соціального песимізму. Зараз війна, на моє переконання, досягла екватора, серединної точки – точки біфуркації, перелому, після якої настане її нова фаза і відкриється прямий шлях до нашої перемоги. Витримка і єдність нашої національної сили –
це те, що нас робить незламними. Єдність у нашій доленосній толоці – у війні за наше майбуття – є запорукою нашої перемоги. Єдність навколо самих себе, а не якихось фігурантів, вождів та отаманів чи гетьманів, єдність заради себе, а не когось, єдність сутнісна, як ознака власної сили, кожного з нас як індивідуума, а не сподівання на когось, хто нас поведе, очолить і врятує. Перемога в цій війні, порятунок нації, тобто самих себе – це наш життєвий обов’язок і внесок у вільне майбутнє наших дітей, онуків та всіх прийдешніх поколінь. І для цього ми змушені вбивати – знищувати ворогів, подобається нам чи ні; бо ми у себе вдома, і розбійник, що вдерся в нашу світлицю, має бути знищений будь
яким способом. Смерть ворогам! Попередні тижні були багаті на події. Відбувся новий Рамштайн, який про йшов медійно тихо, але за всіма ознака ми дуже продуктивно, без галасу й оглас ки розподіливши серед своїх учасників зусилля з поточної допомоги Україні у війні за свою свободу. Відбулась сесія ООН, а також пов’язаний з нею візит української делегації у США, потім – низка візитів і зустрічей з очільниками держав. Ці події і візити можна визнати в цілому успішними, навіть попри неадекватність деяких заяв та дій нашої делегації на чолі із Зеленським та його першим візиром Єрмаком; з їхніми проявами неадекватності наші західні партнери вже навчилися справлятися, і саме тому всі ці заходи закінчились відносним успіхом, який працюватиме на перемогу українського народу у війні з імперією зла. Тим більше, що такі візити і зустрічі ретельно готуються і всі рішення в цілому заздалегідь підготовлені. Далеко не все оприлюднюється, особливо те, що стосується військової співпраці, тому про це ми можемо судити з подальших дій. А вони вже є, принаймні деякі про явились. Кілька наших партнерів оприлюднили нові пакети допомоги і назвали нові перспективи щодо допомоги Україні – збройним постачанням і фінансами. Зокрема, примітною і не галасливою, але суттєвою стала новина про те, що шведи передали Україні ще 10 своїх танків “Stridsvagn 122”. Цей танк є шведським варіантом сучасного німецького танка модифікації Leopard 2A5, але в ньому є своя, шведська низка модернізацій, зокрема значні поліпшення в бронезахисті – він має додаткову модульну броню, а також інші ефективні поліпшення систем ведення бою. Там же, на зустрічі, Джо Байден підтвердив, що незабаром – “наступного тижня” – відбудеться постачання першої партії танків США “Abrams”. Коли він це казав, то трохи злукавив (і це нормально у військових справах), бо насправді танки на той час вже перетинали кордон України, про що стало відомо через кілька днів, 25 вересня, з публікації в The New York Times, потім це підтвердив Зеленський.
Продовження на стор. 2—3
Я трохи перечекав протягом двох тижнів, не робив поточних оглядів, чекав, поки акумулюється достатній струмінь новин, з’являться новітні обриси воєнних дій і рішень, пов’язаних із перебігом війни.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
