Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №40 за 1997 рік

Слово Просвіти, №40 за 1997 рік

р р Р РР осли ин, и Ко ПРОВО ДВА ПОГЛЯДИ НА ОДНУ ПРОБЛЕМУ Бажане? НАТОМІСТЬ ДИКОГО ПОЛЯ -- ІНФОРМАЦІЙНЕ ідносно недавно значна частина України називалася Ддиким Полем. Однакчаси швид- ко міняються. І сьогодні на порядку денному інше поле - інформаційне. Иого Україна опановує послідовно, уперто і впевнено. Публщистично загострюючи цю думку, можна відповідально твердити, що за сучасних умов обстоювати національний інформаційний простір - це обстоювати незалежність 1 недоторканість власноїдержави, довколаякої, які довкола усіх поспаль держав, ніколи не вщухають незримі, але від того не менш жорстокі торговельні, політичні, психологічні, культурологічні війни. Ефір як складова інформаційного простору набуває особливої значущості - вона виражається не тільки в розмірах прямих та віддалених прибутків і втрат, але й у тих наслідках, які сьогодні ще важко передбачати, проте які визначатимуть долю країни в майбутньому. За втрати інформаційного простору відтепер доведеться розплачуватися своїм майбутнім. Україна від перших кроків своєї незалежності продемонструвала, що свідома цінності власного іНФОрМацЦціІЙНнНОГО простору як важливого атрибуту державності й реального суверенітету. І послідовно розмежовувала не тільки кордонинасуходолі, в повітрій наморі, алеї вінформаційному полі. Сьогодні вже можна підбивати перип підсумки зробленого. Перед Україною стоїть нелегке завдання: увійти до кола високорозвинених країн. При цьому інформаційне входження має статичине найпершим почерговості завданням на шляху повернення до Європи і світу. Тим більше, що найближчим часом матимемо власні засоби супутникового поширення інформації. А це потребує грунтовної попередньої законотворчої роботи, яка б забезпечила успіх цього інформаційного прориву. Самостійна зовнішня політика незалежної України породила проблему несиметричних відносин, проблему вмісту іноземного інформаційного продукту в | національному інформаційному просторі, і, що . найскладніше, - розмежування з країнами, що входили раніше до складу СРСР і мали спільне з Україною ; Й - Інформаційне поле. Пристрасті щодо цього не вщухають і ДОСІ. Таголовні тенденції визначають не смаки і прихильності, не політична заангажованість і орієнтація за стрілкою компаса. У цій сфері існують міжнародні закони, які слід вивчати і запроваджувати у власну практику. Україна послідовно виявляє прагнення якнайскоршіе і якнайповніше приєднатися до діючого міжнародного законодавства в означеній сфері Багато вже зроблено. Вжито ряд активних заходів, спрямованих на захист вітчизняного інформаційного простору, вивчається юридичний та організаційний досвід зарубіжних країн, таких як Канада, США, Франція, Великобританія, Німеччина, який можна взяти за основу при створенні власної законодавчої бази. Життя змушує дбати про самозахист в умовах несиметричних зв'язків: з одного боку, Росія одним махом здатна поглинути вітчизняний інформаційний ринок, заповнивши його власним інформаційним продуктом, аздругого - європейські та американські інформаційні велетні. Захист і створення власного інформаційного ринку - цеодна зісТОТНИХ СКЛАаДОВИХ У стратегії входження України у світовий інформаційний простір. Бо увійти внього можна, лише виділившись із нього. А сусід завжди добрий, коли високий паркан. Дуже важливим заходом, здійсненим завдяки, зокрема, і зусиллям Міністерства інформації та Держтелерадіо України, було підписання Україною Європейської Конвенці про транскордонне телебачення. Цей документ регулює різноманітні аспекти в галузі телебачення у державах Ради Європи, в тому числі - питання транскордонних трансляцій 1 ретрансляцій телевізійних програм. Після ратифікації Конвенци у Верховній Раді Україна підпадатиме під верховенство міжнародного законодавства. Це сприятиме виробленню основ для цивілізованого сусідства і співробітництва в інформаційній галузі. Завдяки цьому вже найближчим часом завершиться робота над угодою між урядом України та урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі інформації. На засоби масової інформації уряд покладає також формування позитивної громадської думки щодо інтеграци Украши в загальноєвропейський простр. Цьому завданто традиційно служить розширення обсягів інформаційних матеріалів про найважлившо події у житті європейських держав, збільшення ефірного часу для трансляції оститиьо-навчальтих публіцистичних програм, зокрема присвячених вичению основних європейських мов. Та чи не найбільший вплив на створення позитивної Ре ше рі - м пи - пр си ні думки громадськості щодо інтеграції України у світове співтовариство мають художні програми, що виробляються у високорозвинених кранах 1 транслюються по загальнонаціональних каналах телебачення україни. Сьогодні закладено основи співробітництва з французьким 1 німецьким телебаченням. Було отримано пакет якісних телевізійних програм, започатковано технічне співробітництво. У стратегічних напрямках інтеграції України в загальноєвропейський простір передбачено налагодити ділові контакти з провіднимителеорганізаціями таких першорядних європейських країн, як Велика Британія, Італія, Іспанія. Щодо частки іноземних програм надержавних телеканалах, товона, надумку експертів, не сягає і наврядчи скоро сягне межа, заякою постає загроза національному телебаченню. Нині Міністерство інформаці України продовжує опрацьовувати двосторонні уджурядові утоди про співробітництво в галузі інформації. Гдписання таких угод відповідає політиці уряду України щодо розвитку саме двосторонніх зв'язків нашої краши. У планах - підписання таких угод з багатьма країнами, насамперед крашнами СНД, в інформаційному просторі яких раніше абсолютно домінувала Росія і російські постачальники інформаці. Це стратегічний прорив, який не обмежується лише підписанням документів, а потребує й повсякденного впровадження й наповнення. Зокрема, поширення інформації про Україну за кордоном українськими ЗМІ, насамперед ДІНАУ та «Всесвітньою службою радіомовлення України», що успішно працює у світовому ефірі. Україна набула і власного досвіду роботи в інформаційному просторі Іншої країни. Торікбуло організовано трансляцію програми Українського телебачення навсю територію Республіки Молдова. Трансляції здійснювалися зусиллями Держтелерадіо коштом Національної ради з питань телебачення радіомовлення, аз4липняц. р. згідно зостанніми домовленостями з молдовською стороною, розпочалася щоденна 4-годинна ретрансляція програм УТ- 1 наМолдову з оплатою за експлуатацію техзасобів з коштів держбюджету, на що до кінця року асигновано близько 400000гривень. Слідокремо зазначити, що розвиткові співробітнищц в галузі інформації сприяє і низка міжвідомчих угод, укладених нарівні Держтелерадіота ДІНАУ, Національної телевізійної та радіокомпанії України з їх закордонними партнерами. Це насамперед, угоди з Бєларуською телерадіокомпанією, телебаченням Молдови, Литви, Грузі, радіо і телебаченням Ізраїлю. Всі учасники зовнішньополітичного процесу усвідомлюють необхідність посилення інформаційного впливу України в ряді країн, насамперед країнах СНД. Матеріалиумісцевих ЗМІ, що стосуються нашої держави, особливо ж позиції України в тих чи інших зовниньополітичних питаннях, не завжди знаходять адекватне висвітлення. Грапляються і відверто несприятливі інформаційні повідомлення, що однобічно висвітлюють і трактують зовнішню політику нашої країни. У цьому питанні було досягнуте тісне співробітництво Мінінформу України з деякими посольствами та консульськими установами. Активні заходи, здійснені спільними зусиллями дипломатів 1 підрозділами міністерства, істотно нейтралізували інформаційну залежність від російських інформаційних агентств. Вони посприяли об'єктивному висвітленню процесів, властивих українській внутришній і зовнішній політиці. Гак, ДІНАУ- Укрінформ як складова Мінінформу залишається сьогодні основним джерелом інформування закордонних установ про життя в Україні. Щодня, крім неділі, агентство передає для них інформаційний вісник «Україна: хроніка подій». Показово, що 40 відсотків витрат ДІНАУ- Укрінформу за послуги зв'язку становлять його витрати саме на передачу інформації посольствам і консульствам України за кордоном. Хочеться це комусьчи ні, але Україна заявляє про свою присутність не тільки у власному, але й у зарубіжному інформаційному просторі. Ї| не тільки в Молдові. Пріоритетними напрямками у виконанні державної програми «Українська діаспора на період до 2000 року» передбачено, зокрема, й задоволення інформаційних потч реб зарубіжних українців, Мітиформ провадить чималу роботу у рамках цієї державної програми. Так, ДІНАУ-- Укрінформ понад два роки забезпечує інформацією ряд газет діаспори. Стосовно газет «Берестейський край» (Беларусь), «Український вісник» (РФ, Республіка Комі), Е «Україиський вибір» (РФ, Москва), «Душтро» (Вірменія), то це, як свідчать відомчі документи, використан для написання огляду, можливо лише за фрімансування пере- дачі відповідного агентського вісника. Борг ДІНАУ тільки за послуги зв'язку щодо надання такої інформаційної підтримки 270000 грн. Здійснити низку заходів інформаційної шдтримки українських меншин за кордоном, передбачених програмою «Даспора 2000», заважає брак коштів. Даються взнаки, як у стосунках з Угорщиною, 1 питання неврегульованості питань авторського права. З весни ц. р. започатковано цілодобову програму українського мовлення на регіони Центральної та Північно-Західної Росі, Сибіру, Північного та Південного Казахстану. Їх готує «Всесвітня служба радіомовлення України». Проблемам життя української діаспори українах колишнього СРСР присвячена програма «Українці у світі», Подібна робота потребує коштів. Однак виробництво цих програм здійснюється НРКУ без державного фінансування. Національна радіокомпанія України |НРКУ) обмінюється передачами з редакціями 1 компаніями зарубіжжя. Як засвідчує внутришньовідомча статистика, на сьогодні офіційні угоди укладені з радіокомпаніями 18 країн. 25 українських громад з ряду репонів східного зарубіжжя перебувають у постійному зв'язку з управлінням міжнародних зв'язків НРКУ і отр радіопередачі не тльки у вигляді радіотрансляцій, а й прослуховування у системі недільних шкіл і товариств. 5 огляду нарекомендації Міжвідомчої координаційної ради з питань співробітництва з українською діаспорою готується щомісячна 30-хвилинна програма «Україна СЬОГОДНІ». Свій внесок у справу робить і Національна телевізійна компанія України (НТКУ). З 1993 року НТКУ розсилає діаспорі відеокасети із записами передач УТ для використаннянамісцевих телеканалах. З 1995 року НТКУ надавала програми й телефільми загальним обсягом три години щоквартально. Однак перевірка показала, що більшість касет не потрапляє до телестудій 1 в кращому разі переглядається на домашніх відеоустановках. Через це НТКУ скоротила тиражування записів. Натомість НТКУ шукає тепер прямі контакти з телекомпаніями у регіонах, де мешкає значна кільюсть українців. Так, на латвійське телебачення з весни 1996 року надходить павгодинна програма «Україна сьогодні», а з травня ц. р. - телеальманах «По Україні». «Україна сьогодні» складається з 5-6 тематичних сюжетів, котрі відтворюють найважливіші поди тижня. Вийшло понад 150 випусків телеальманаху, яких висвітлено близько тисячі сюжетів. З початку 1997 року програми УТ надсилаються Брестському облтелебаченню, у січні ц. р. блок програм було передано телерадіокомпани «Кубань», у травні - цикл музичних передач було надіслано ОРТ, з липня телеальманах «По Україні» надходить Грузинському державному телебаченню. Брак фінансування істотно позначається на інформаційній активності України. Через цедалеко не ВО положення уже підписаних міжнародних угод сьогодії можна реалізувати на практиці. Це стосується насамперед інформаційної підтримки українських закордонних представництв різного рівня та інформаційно-культур" них центрів - зокрема, надання їм друкованої те аудіовізуальної продукції, що відображує життя України. Потребує державної підтримки і діяльність українських державних книговидавців, продукція яких є традиційно важливим джерелом поширення інформації про Україну Через скруту в державі гальмується 1 спавпраця в галузі інформації в рамках Центральноєвропейської інщіативи" Є значні труднощі з виплатою боргів Національної теле" компанії України Європейській телерадіомовній спи ) Проблематичне відкриття кореспондентських пункт державних ЗМІ за кордоном. Україна і досі не має свого каналутелевізминого іномовлення... Однак фінансова скру" та ще не переросла в убогість мислення. І основи ША майбутнє закладаються надійні. Не в остажню чергу тому: що інформаційні речники держави усвідомлюють їхню значущість і завойовують інформаційний простір для кращих часів. Не випадково, що в цьому аналітично-інформаційному огляді не приділено уваги недержавному сектору Р інформаційному просторі. Це сфера специфічних прі" ватимх інтересів, які заслуговують на окрему серйозі? розмову. Предмет же пропонованої статті - Власне дер" жавна політика, завдяки якій коїтур України аж пи Пмальовується 1 п шформаційному просторі планети Тарас з М» о шій | ||| Наш | || іш | |за я-- дано ї

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин