Сторінка · с. 7сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №40 за 1997 рік
Слово Просвіти, №40 за 1997 рік
о
РР РН
"-ш|шшиимиоио! ть й | ТРИ
чі кн ПРО РР рРрукарн
її й жінк й
Й ко
і РРО з ч--ю ж зи чо
ї зів «ні ск
чої б й ГА ри й Ро
/ рних
не гуманітарному інституті
з роси й води!
«26 ад й Що 0 Об в боб о -- ЄО
У Дрогобичі в Народном у Домі «Просвіта» за участю численних дрогоричців і гостей відзначено б0-річний ювілей голови Дрогобицької «Просвіти», відомого літератора, педагога і громадського діяча, професора Михайла Шалати
Читацька публіка знає М. Шалату як автора цікавих поетичних збірок, монографій «Маркіян Шашкевич» 1 (їЮОрій Федькович», книги статей та есеїв «Година для праці настала..», передмов до творів «Руської Трійці» (М. Шашкевич, Ї Вагилевич, Я. Головацький) та інших письменників, сотень статеи, реценаїй, поезій, художніх перекладів у збірниках 1 в періодиці, краєзнавчих йїарисів.
Крім основної роботи -- в Дрогобицькому педагогічному інституті ім. І. Франка, де вже двадцять п'ять років завідує кафедрою української літератури, М Шалата виконує чимало громадських обов'язків і доручень. Він, зокрема, член різних наукових і культурно-освітніх товариств, комісій, редколегій, На батьківщині Великого Каменяра М. Шалата редагує просвітянську газету «Провісник», періодичний збірник «Дрогобиччина -- земля Івана Франка»
Дбаючи про ефективну, змістовну діяльність «Просвіти» Дрогобиччини, М. лата шукає щоразу нових форм, не- ПІДХОДІВ Широку громадськість збирають організовані ним традиційні «Дрогобицькі просвітянські вечори». У різний час на них виступали Грина Калинець, Ірина Сеник, Юрій Мушкетик, Роман Іваничук, Іван Драч, Роман
з
Лубківський Плідні зв'язки підтримує М. Шалата з українською діаспорою -- як СХІДНОЮ,
так ії західною. В Башкортостані його називають хрещеним батьком шкіл українознавства, для яких підготував
З грудня 1996 року діє на Херсонщині обласна організація «Молода Просвіта». За півроку існування зроб- Створені осередки у Цюрупинському, Білозерському, Високопільському, Генічеському районах та в Херсоні. При Херсонському обласній
лено чимало
науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара та районних бібліотеках Цюрупинська, Генічеська, Білозерки створені 1 успішно діють «Читальні Молодої Просвіти» Це сприяє пропаганді рідного слова та залученню молодої інтелігенції до
просвітницьких лав
Охорона та збереження екологи душі дитини - один із основних принципів роботи з обдарованими дітьми області. Створено систему осередків літературномистецької лабораторії «Чиста криниця», про яку знають не тільки на рідних просторах, а й у заокеанськім діаспорі, зокрема в Канаді, США та Австралії. У світ вийшли два альманахи дитячої та юнацької творчості «Чиста криниця», про які є позитивні відгуки в газетах «Джерела» та «Надднпрянська правда» (м. Херсон), «Основа» та «Нація і державність» (м. Львів), «Зірка» (м. Київ»), у журналі «Відгукніться» (Ме 10) Світового Кон: гресу Українців
Активно ведеться праця вшанування Великого Кобзаря Т. Г. Шевченка Окрім статєй в области та районній пресі, проведено тематичні вечори «Чиста криниця» про Кобзаря » (березень) та г Наша пісня не вмре, не загине» (тра-
вень). Брали участь у підготовці Та
| перших учителів До українців Башкор-
гостану М. Шалата звертається такими рядками Не від примаи колись, не з добра Залишали ви рідні оселі, Покидали країну Дніпра И мандрували у край Агіделі.
Нині вже Україна -- своя, Хай іще невлаштована, бідна, В українському кожному ся» Має гордо озватися рідне.
И незалежно, де гто із нас є, Розбудовуймо вільну Вкраїну. Свтй до свого тепер по своє -- Пам'ятай про це, дочко і сину!
З нагоди ювілею професор Михайло Шалата відзначений Почесною грамотою Міністерства освіти України, Грамотою Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка -- «За великий особистий внесок у формування національної свідомості українського народу, утвердження української державності». Із письменників ювіляра приїхали привітати С. Пінчук із Києва, Р. Тваничук, М. Петренко, М. Ільницький, Н Бічуя, Р Лубківський, Л. Різник, Д. Герасимчук зі Львова, В. Романюк із Стрия, Л. Проць із Самбора. Вітальні листи й телеграми надійшли від Комісії Верховної Ради України з питань культури 1 духовності, від Спілки письменників України, Інституту літератури їм. Т. Шевченка НАН України, редакції журналу «Дзвін» та інших установ, закладів, організацій.
Зичимо й ми ювілярові здоров'я, дооробуту й творчої снаги
Галина ЛУПІЙ
проведенні Міжнародного літературномистецького Шевченківського свята «В СІМ'Ї ВОЛЬНІЙ, НОВІЙ»,
З метою залучення студентства проведено понад 10 українськомовних дискотек, також засідання диспутклубу на тему «Моє ставлення до Пласту»
Серед діячібБв «Молодої Просвіти» Херсонщини слід відзначити творчо дієву молодь: Світлану Ляшкову (м. Цюрупинськ), Юлію Собко (м. Херсон), Геннадія Пархоменка (м. Генічеськ), Тетяну Ніколаєнко (Високопілля), Уманську Оксану (селище Зеленівка) та Олексюк Оксану (м. Херсон)
РОЗПРАВЛЯЄ КРИЛ
В обласному секретаріаті передвиборчого блоку «РУХ -- за народ, за Україну» «Молода Просвіта» Херсонщини займає гідне місце, дякуючи власній активності. Адже жодний захід національно-демократичного спрямування не проходить без просвітян
На найближче майбутнє плануємо провести свято рідної мови, взяти активну участь у проведенні ювілею Олега Ольжича та письменника, чия діяльність пов'язана з Херсоном, Миколи Чернявського
Маємо надію на співпрацю з іншими обласними організаціями «Молодої Просвіти», є конкретні пропозиції з цього приводу. Тоді, коли ми всі у своєму поступі будемо єдині, «Молода Просвіта» дійсно розправить крила на рідшИ землі
Олег ОЛЕКСЮК,
голова Херсонської обласної організації «Молода Просвіта»
Одеському обласному державному центрові української культури «Україна», який є практично найбільшим і! чи не єдиним вогнищем відродження національної духовності, культури в дуже важливому, але вельми складному в соціально-політичному відношенні регіоні України, виповнилося 5 років. Створений Ї вересня 1992-го, центр «Україна» працює в напрямку відродження та розвитку української культури духовності на Півдні України, розвитку та взаємозбагачення національних культур народів Північного Причорномор'я, сприяння міжнаціональній та міжконфесійній злагоді, взаєморозуміння між громадськими організаціями та національно-культурними товариствами, розвитку мистецтв і народної творчості.
Як у приміщенні центру, розташованому на вулиці Рішельєвській, За портового міста, так і в інших куточках Одеси часто відбуваються організовані ним зустрічі з митцями, громадськими діячами України та зарубіжжя, фестивалі пісні, музики, танцю, концерти майстрів мистецтв, самодіяльних колективів, виставки живопису, скульптури і графіки
«ВИБІР --
Група професійних працівників освітянських, наукових, культурних, медичних, технічних закладів, представників робітничих колективів та юристів Харкова об'єдналися у громадське виборче об'єднання «Громадський вибір 98-99». Члени його звертаються до керівництва партій, об'єднань і блоків національнопатріотичного та національно-демократичного спрямування із закликом об'єднати політичні зусилля для реалізації української національної ідеї та перемогти на виборах у 1998 році.
Інформаційний простір України заповнюється російською ідеологією. На націонольному телебаченні окремим державним діячам, спортсменам та їхнім тренерам, бізнесменам, піснярам дозволяється розповідати російською мовою про укроїнські ідеї та проекти. Поляки, чехи, словаки, болгари, серби не дозволяють такого, -- бо знають, що значні економічні успіхи приходять до країн, які мають єдині духовні корені. Ніхто не заперечує, щоб звучала російська пісня. Для цього г створено канап «Інтер» Саме там мають звучати російськомовні Пісні
ОДЕСЬКИЙ ЮВІЛЯР
98--99»
майстрів-фахівців |! аматорів, виставки прикладного мистецтва, благодійні акції...
Ентузіасти, задіяні в роботі центру, розуміють, що держава нині не в змозі фінансувати культурницьку діяльність, тож виживають за рахунок самозабезпечення і спонсорської допомоги. Але ж хіба морально нині прирівнювати в оподаткуванні центр української культури до комерційної діяльності?!! Чому цього не розуміють чиновники? Схаменіться!!!
За п'ятьроків існування центр «Україна» провів понад 70 культурних заходів міжнародного, всеукраїнського |і регіонального масштабу, став осередком спілкування і взаємозбагачення творчих сил, місцем, де акумулюється творчий та інтелектуальний потенціал міста, центром впливу на культурні Іі громадські процеси в регіоні. А попереду -- мільйони справ для центру з величною | прекрасною назвою «Україна».
Хай щастить вам, українці з Одеси!
ПОЧИНАЄ | ДІЯТИ
українських композиторів, а не в програ- | | | 4/ мах ноціональних хіт-парадів (УТ 1) та | «Пісня року» (УТ 2) Трансляційний час | | каналу «Інтер» має бути рівномірно і ї
х
розподілений для ведення передач мо
народів, чиї представники постійно жив; - й 2
в Україні.
В Росії мешкає понад / млн. українців, |
та хіба беруть участь у конкурсі «Пісня 97» українські пісні? Чи обов'язкове вивчення української мови для школярів в українських селищах Росіїє? Звичайно, відповідь заперечна. То хіба в України більше коштів на популяризацію російської мови? В українців сьогодні багато власних проблем, кожна сім'я має вирішувати сама, перевагу якій іноземній мові надати для захоплень або вивчення
Але найбільша проблема для кожного укроїнця -- це відсутність у країні консолідуючої національної ідеї. Для утвердження її і працюватиме група «Вибір -
98--99»,
В/талій ШЛЯХІВ, виконуючий обов язки голови «Громадського вибору 98-99», м. Харків
ЛИСТ ЧИТАЧА ДО ДРУКУ
Шановні пані та панове!
Дозвольте Вас привітати від українців полісько-підляського краю, де живе більше мільйона українців, котрі зописані білорусами Наша білоруська держаово старається приховати національну належність поліського нороду г вороже ставиться до тих, хто намагається освідОмити ПОоОЛіщуків, ЩО вони є українці, а не якісь том, невідОМа мішонина, мужики говорать по-малоритськи Корис гуючись тим, що в нас но Поліссі збереглася найстаріша українська мова різних століть, про це видав книжку Григорій Півторак «Українці, звідки ми і наша мова», в якій все написане, що не мішанина, а стара українська мова різних століть, оскільки пюди Полісся майже нікуди не їздипи, і тепер хоч і їздять, то зберігають говірку свойого села Залежно з якої місцевости колись перемістилися, а переміщалися переважно з Прикарпаття ! Поділля
Україно не звертає на це уваги І зовсім не реагує, що робиться в нас на Поліссі і Підляшші Ми в себе ведемо просвітянську роботу, кожен на свій розсуд
Дякуючи тому, що Львів і Дрогобич допомагають нам книжками, коли ми том буваємо, то маємо з чим вести роз'яснювальну роботу, але цього замало Треба, щоб на державному рівні велося мова, щоб не говорили, що то видумка Харсюка | його компанії. Посольство України І пари з рота
не пускає, нібито українців на Поліссі нема
Звичайно, якщо спухати пана Михайлюка, колишнього президента товариства «Ватра», який говорить, що на Поліссі укроїнців немає, а є українськомовні білоруси. Цікаво, защо ж иому дав Президент України грамоту? Чи не за те, що помагає русифікувати поліщуків, бо білорусами вони ніколи не будуть, і, хоч навчались у школах, ніхто тою мовою не користується. Дивно, що другі народи дбають про своїх людей за межоми їх границь, а укроїнське керівництво ніби до шкопи чне ходило тне знає, де правдиві українські границі і що там живуть українці Бо нібито буде перегляд границь Справо чне в границях, а справа в тому, що ви у всіх державах шануйте наших укроїнців, як своїх людем, І створюите їм однакові умови. Наприклад: дайте заяву, як хочете, щоб ваші діти ходили до української шкопи, то ми будемо знати, кого притіснити, щоб другим не забагалося А ще кажуть, що нібито нема спеціалістів. А як же було за німецької окупації, вчитепі від Позноаня, котрі ніколи не чупи укроїнської мови, хоч і не вміли говорити по-українськи, а вчили чудово укроїтиської мови і літератури, так само І росіяни; добре, то школа. А яких треба спеціалістів у дитсодок? Треба зайти | сказати: «Від сьогодні, шановні вихователі | ви, дітки, будете говорити, як вдома Але то треба, щоб сказала своє слово держава, а не «Просвіта» чи інші товориство | поро, щоб українськомовні райони були накриті телебоченням. Скажете, що нема грошей, але скільки різних військових веж, котрі піднімаються, | їх списують, виставити Їх тимчасово по границі, щоб пюоди чули рідну мову і знали свою культуру Чому ми не можемо передплачувати українських позез і журналів? Видається одна газета, щотижнева, І то за рахунок пана Петруковичо, «Берестейський крам», і часом виходить «Голос Берестейщини», котру видає УГКО, редактор пан Козловський
| рдонм на автомашині, чому маємо ппотити долари, а ми їх не маємо їідомо в спровох «Просвіти», а не в особистих Ми ж їІдомо в державній справі, то ще | б якім Дозвольте зопитати, чи буде копи в Україні дисципліна |і пикОонамни зоконіюо.
Володимир ХАРСЮК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
