Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ЗАХИСТИТИ МОВУ ТИТУЛЬНОЇ НАЦІЇ
Слово Просвіти, №40 за 2008 рік
24 вересня у Будинку письменників у Києві відбувся “круглий стіл”, який органі# зувало Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Приводом для розмови стала загрозлива ситуація, що склалася через проголосовані у парламен# ті в першому читанні законопроекти, які є спробою запровадити другу державну мо# ву. Свої думки висловили відомі письменники, науковці, громадські діячі. Учасники “круглого столу” дійшли висновку, що Українська держава, її неза# лежність, мова, культура — в небезпеці. Товариство “Просвіта” закликало інші патріотичні організації зініціювати акцію "Захистимо Україну".
Розпочав засідання голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, письменник, народний депутат Ук# раїни Павло МОВЧАН. — Події, свідками яких ми стали, вимагають негайної реакції. Йдеться про два законопроекти, які депутати підтримали в першому читанні. Вони за суттю антиконституційні. З цього приводу є багато коментарів. Зокрема, наші партнери в колишній коаліції, і сподіваюся, у майбутній теж, сказали, що це не лише антиконституційний закон про держслужбу, а й пробна куля, щоб випробувати на міцність усе українське. Мене звинувачують, що я голосував за цей законопроект. Але я участі в цьому голосуванні не брав. На ту хвилину мене в сесійному залі не було. Практика голосувань у Верховній Раді така: великі мегаблоки мають координаторів, які відповідають за певні реґіони. Є так звані десятники, які збирають картки, щоб вони не губилися, розставляють і забирають по завершенні пленарного засідання. Перед початком засідання щоранку обговорюємо всі проблемні закони й виносимо рішення щодо голосування. Хто не знає матеріалів, тому надають відповідну інформацію. Є експертна група, яка аналізує кожен законопроект, тож депутати можуть ознайомитися з тими висновками під час обговорення у фракції перед початком пленарного засідання. Співдоповідач від франкції БЮТ з антиконституційного законопроекту Януковича зробила висновок про його неприйнятність. У такому разі законопроект слід відкинути — отже, його не ставлять на голосування. Аж раптом рішення змінили. Чому і хто — не знаю досі. Першого пленарного робочого дня після того голосування, аналізуючи, чому так сталося, Бондар на докори Віктора Терена відповіла: “Я свою думку висловила. Від імені комітету, від фракції. А чому змінили рішення, мені незрозуміло”. Хто і де приймав рішення, щоб голосувати й підтримати в першому читанні закон про держслужбовця, я не знаю. Мовляв, розраховували, що в другому його відредагують, відкинуть неприйнятні пункти. Коли посилаються (зокрема, й керівники фракцій) на те, що це лише перше читання, а під час другого можна буде відхилити, мене це не переконує. Перше читання означає, що будь-коли, навіть на сесії Верховної Ради наступного скликання, цей законопроект можна ставити на голосування. Якби я не мав досвіду роботи в парламенті, то до цього, можливо, поставився б так, як один із наших депутатів: “Перше читання — нічого страшного”. Щоб виправити ситуацію, ми групою депутатів підготували проект про неприйнятність Закону про державного службовця, проголосованого в першому читанні у п’ятницю. Річ у тому, що у будь-якій державі головний мотиваційний чинник для оволодіння державною мовою — держслужбовець. Це людина, яка хоче робити кар’єру в державі, тому зобов’язана опанувати державну мову. Пам’ятаєте, як за радянської доби приймали закон, який спотворив секретар ЦК КПУ Крючков? Це був закон про мову Української РСР, а став Законом про мови. Був прекрасний закон, який розробили у Спілці письменників України (тож ми не випадково зібралися сьогодні саме тут) — цей закон готували Юрій Мушкетик, Дмитро Павличко та інші. Усі його норми були українські. Потім під час голосування Крючков різними поправками та переголосовками все змінив. Скрізь додалося: російська мова. А нинішнім законопроектом ми фактично повертаємося до 1989 року. Це означає, що у нас не було 17 років незалежності. Сьогодні ми знімаємо будь-які зобов’язання перед суспільством, особливо перед виборцями, які підтримували Президента України і дві політичні сили, які сформували більшість у парламенті, тобто БЮТ і “Наша Україна”, що йшли зі спільною ідеологією. Наголошую на цьому, щоб у нас не було розбіжностей і ми не поборювали один одного, а підтримували.
Продовження на с. 4—5
ПІДВОДНІ СКАРБИ І СУЧАСНІ ПІРАТИ
Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106
УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 900 264 грн. 00 коп.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
