Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Не мрійте все своє життя, а поживіть у своїх мріях”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

НАМИСТО ДІВОЧОГО ЩАСТЯ

Слово Просвіти, №40 за 2008 рік

навіть шахтареві легше працювати, бо там простіше, а тут треба дуже довго вчитися. Я навчався 30 років робити намисто та керамічні музичні інструменти у формі тварин. Це колекційні художні речі”. Роман Мицкан народився 1953-го, виріс під Косовом, живе в Косові. “Усе життя займаюся мистецтвом. Почав з різьблення по дереву. Працював у “Гуцульщині”. Це була велика фабрика, мала три тисячі працівників: ткачів, різьбярів, гончарів. Згодом після служби в армії перейшов на гончарство. Колись такої кризи не було, але мистецтвом не можна було займатися — такий був час. Та я тяжів до високого мистецтва: скульптура, живопис. Досі малюю й ліплю”. Про керамічне намисто, що його охоче купує київське жіноцтво, пан Роман розповідає: “Намисто — це хліб насущний. Дійшов утому певної вершини. Таке роблю в Україні тільки я, кажуть, що і в Європі та світі також. До всього ставлюся відповідально — не можу халтурити”. Цікавлюся в майстра, яке намисто найкраще купують. “Важко сказати. Хто має гроші — бере дорожче. Дешеве, 5—10 грн, майже не беруть. Розкуповують за середньою ціною — 15—30 грн, але нижче, ніж 50—60 грн”. Майстер каже, що для себе залишається мало часу. Замолоду писав вірші, багато читав. Потім засукав рукави і почав працювати. “Не знаю, що таке відпустка, вихідний. Моє життя — це робота. Працював ще на художньому комбінаті в Івано-Франківську, але його закрили”. Роман Мицкан розповів про довгий і копіткий процес виготовлення намиста: “Спершу готую глину. Глина має бути чиста. Потім роблю заміси. Деякі намистинки кручу в руках, видавлюю, вирізаю, потім шліфую. Це складно. Люди вміють усе робити, а цього не вміють, навіть якщо вчу — не виходить. Учні гонорові: бачать, що не виходить, і беруться до іншої справи. Цю роботу, мабуть, онукові залишу, бо син подався в серйозну науку, побачив, що цього не зможе. Онук любить мистецтво…” Отож сподіваємося, що й майбутні покоління українок не залишаться без намиста.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин