Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подорожні нотатки · “Такої краси я не бачив ніде в Європі”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ПРИСМАКУ

Слово Просвіти, №40 за 2009 рік

Суми Чигирин. Пам’ятник Б. Хмельницькому руського”. Таке “увічнення” народилося в кабінетах політруків зразка 1954 року, отже, не треба Богданові “пришивати” справ, до яких він не мав жодного стосунку. Крім того, союзниками українських повстанців протягом перших шести років Національно-визвольної війни були кримські татари і ногайці (може, й криницям пасувала б інша назва?), а “братній” московитський народ (тоді його ще не називали російським) споглядав, як спливає кров’ю Україна у тяжкій боротьбі проти Речі Посполитої. на українського літописця Самійла Величка), яке описав словацький мемуарист і учасник походу Карла ХІІ Д. Крман. Заїхали в Остап’є (колишнє сотенне місто Миргородського полку) і в Зубані — село батька автора цих рядків. Поруч розташоване с. Турбаї, яке повстало проти кріпацтва наприкінці ХVІІІ ст.). Тоді повстання придушили війська Суворова, всіх турбаївців запроторили у херсонські степи, а зубанівців вирішили не чіпати. Недалеко й село Гриньки, батьківщина композитора Миколи Лисенка, та ще багато історичних місць, куди вирішили заїхати іншим разом. Подорож пролягла Чернігівщиною та Харківщиною. Помилувались ми і самим Черніговом, і Седневом з його глібовськими місцями (“Стоїть гора високая…”), побували у Городні, Корюківці, Сосниці й Ніжині, побачили храми й садиби ХVІІІ—ХІХ ст. Харківщини (Люботин, Старий Мерчик, Шарівка, Пархомівка). Зацікавило мальовниче і глухе село Жукля (Корюківський район), де стоїть Свято-Покровська церква (1911—1914). Вона за розміром майже дорівнює Володимирському собору в Києві, подібних храмів є тільки два (у Петербурзі й десь на Уралі). До революції жи- Церква в с. Суботові Чернігів. Панорама міста дає журнал “Добридень”, опублікував два фундаментальні й дуже корисні енциклопедичні видання (Край козацький. Довідник з історії Лисянщини. — К., 2004; Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження. — К., 2009). Душа цього гуртка — кандидат історичних наук Володимир Щербатюк (нині киянин), який має ще багато важливих планів. Ми заїхали з ним до Охматова під Жашковом, де в січні 1655 р. на Дрожиполі у люті холоди протягом трьох днів кипіла кривава битва між українською й польською арміями. На жаль, у селі нема ні музею, ні пам’ятника, ні якоїсь дошки чи вказівника. Не треба посилатися на брак коштів, бо вказівник із фанери можна зробити на громадських засадах або за рахунок найскромнішого сільського бюджету. Тут нам вдалося знайти й старожилів, які добре пам’ятають і про козацькі могили на полі битви (нині їх уже розорали), і про голод — геноцид 1932— 1933 рр. Прикро, що ніхто у них про минуле села не розпитував і не записував. А в селі є школа, вчителі історії, які могли б проводити дослідження за межами шкільних стін… Під час подорожі ми побували у багатьох храмах і монастирях, зокрема найвідоміших: Глинському під Глуховом, Хрестовоздвиженському під Полтавою, Красногорівському під Золотоношею, Густинському під Прилуками та ін. Більшість із них, особливо престижні святині, посткомуністична влада передала в руки РПЦ. Тому залишився гіркий присмак від відвідування цих монастирів і храмів. Добре, звичайно, що вони відкриті й там творять молитву, добре,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин