Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

“ДІАЛОГ КУЛЬТУР МІЖ СХОДОМ ТА ЗАХОДОМ”

Слово Просвіти, №40 за 2010 рік

21—22 жовтня в Київському міському будинку вчителя і Національному науково-дослідному інституті українознавства відбудеться Міжнародна науково-практична конференція “Українознавство в сучасному гуманітарному просторі”. Про проблеми, винесені на конференцію, з директором ННДІУ, головою Міжнародної ради з питань освіти, науки, культури, академіком Петром КОНОНЕНКОМ розмовляє журналістка Надія Кир’ян. — Петре Петровичу, нині величезне обурення у суспільстві викликав проект “Закону про мови” від владної коаліції. Які причини, що на двадцятому році незалежності ми дійшли до такого? — Хто хоче дійти до істини в розв’язанні будь-якої проблеми, повинен звертатися до історичного досвіду. Необхідно бачити народ у всьому часопросторі: вчора, сьогодні, завтра. Рівень кожного народу залежить від багатьох чинників: соціальних, економічних, промислово-хліборобських тощо, але загальний культурний розвиток формується і визначається розвитком освіти. Чому сьогодні в центрі уваги опинилася проблема освіти і проблема мови, з’явився проект трьох авторів, які, замість того, щоб поставити питання про українську мову як державну, а потім видати закони про функціонування мов меншин, сформулювали “Закон про мови”. Бо є “Закон про мови в Українській РСР”, яким ми й досі послуговуємося. Хоча в нас є Конституція України, було роз’яснення Конституційного Суду про те, що українська мова — єдина державна. Івона повинна бути такою в усіх сферах життя на всьому просторі держави. У пропонованому проекті формально є момент, що українська мова державна, але не передбачається жодних гарантій виконання Конституції і реальних наслідків дії закону. Зате постійно наголошується, що є Європейська хартія мов, згідно з якою особлива увага повинна приділятися мовам етноменшин. Один раз названо півтора десятка таких меншин, але потім у кожному пункті проекту цього закону стоїть питання тільки про роль російської мови. Посилаючись на те, що вона, мовляв, одна зі світових мов, якою найбільше послуговується людство. Фальшива теза, бо відомо, що 98 % наукової літератури виходить англійською і лише маленький відсоток — російською. Ми не ставимо під сумнів, що ця мова для росіян найбільше надбання, що вона “великий и могучий язык” та має розвиватися, але виникає питання: чому ця Хартія не ратифікована в Росії, адже там є республіки, багато мов етноменшин. І мала б підтримуватися державою мова українська. Тим часом і в РФ, і в проекті закону ігноруються і державна мова, і практично всі етноменшини й їхні мови, в тому числі й державна українська. Теза “Україна може мати доступ до світової культури тільки через російську” — не випадкова. Вже була теза про тріаду: самодєржавіє, православіє і народность, про єдиний народ. Ще з часів Івана ІІІ повторюють: Москва не держава, не територія, не народ, Москва — феномен, покли- 12–13 ВУЛИЧНИЙ ГОДИННИК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин