Редакція — читач · “Долучайтеся до розмови, якою бути газеті 2012 року”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
П П ЕЕ РР ЕЕ Д Д П П Л Л ААТТАА — —22 00 11 22
Слово Просвіти, №40 за 2011 рік
Закінчення. Початок на стор. 1
побачили світ у 2010—2011 роках на шпальтах нашого тижневика, увійшли до книжки “Куди вас несе, брати наші?!” і є справжнім прикладом того, яку роль відіграє слово в боротьбі за право називатися українцями, любити свій народ і свою Вітчизну. Істинні просвітяни і прихильники нашої газети пам’ятають її девіз: “Без мови немає нації!” Саме так називається збірник, в основі якого наші публікації — не інформаційні “одноденки”, а глибокі аналітичні розвідки академіка АН ВШ України Ніни Вірченко “Документи про заборону української мови (XVII—XX ст.), кандидата філологічних наук Ірини Фаріон, письменниці Катерини Мотрич, автора мовних бестселерів професора Івана Ющука, доктора юридичних наук, професора, Надзвичайного і Повноважного Посла
України Володимира Василенка. Збірник не лише вводить читача в мовну ситуацію в Україні, а й переконує його в несхибності поетичної формули Панька Куліша: “Отечество собі ґрунтуймо в ріднім слові: // воно, воно одно від пагуби втече, // піддержить націю на предківській основі… // Хитатимуть її політики вотще // Переживе воно дурні вбивання мови // народам і вікам всю правду прорече”. Четверту книжку “Бібліотеки “Слова Просвіти” склали публікації 2005—2011 рр. на пошану творчості Ліни Костенко. “Вона як хліб” — так сказала письменниця про рідну мову і так говоримо ми про Ліну Костенко, її громадянський і творчий чин. Мовосвіт поета, “гаряче” прочитання поетичних книжок і роману “Записки українського самашедшого”, репортажі з літературних презентацій і конференцій, що передають пряму мову Л. В. Костенко, широке цитування її творів дають змогу читачам бути учасниками діалогу “Митець і час”, який опосередковано ведеться на сторінках нашого Всеукраїнського культурологічного тижневика. Увінчавши логотип “Слова Просвіти” портретом Тараса Григоровича Шевченка, колектив редакції взяв на себе відповідальне творче й моральне зобов’язання: докладати у вінок Кобзаревий вартісні дослідницькі публікації про життя і творчість Генія українського народу, відкривати невідомі сторінки світового прочитання Т. Г. Шевченка. Наша “Шевченкіана” (рубрика, що дала назву книжці) торкається різних аспектів цієї невичерпної теми у світлі 150-річчя перепоховання Кобзаря, недалекого 200-річчя з дня його народження. Статті цього об’ємного збірника авторства С. Гальченка, І. Ліхового, Р. Танани, П. Мовчана, Л. Пирога, Л. Іваннікової, А. Риженка та ін. цікаві й несуть неоціненну інформацію всім небайдужим до цієї вічної теми. Ось такі подарунки підготували ми нашим вірним передплатникам. Як головний редактор тижневика і керівник проекту “Бібліотека “Слова Просвіти”, я вірю, що лави наших читачів розширяться і ми будемо разом із просвітянами, членами ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, а також з тими людьми,
ПЕРЕДПЛАТА — 2012 ВВааррттііссттьь ппееррееддппллааттии ((зз ддоосссттааввккооюю іі ппоошшттооввииммии ввииттррааттааммии))::
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
