Про-читання · “Львів був ментально українським, він завжди виступав цивілізаційно християнським”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
О Оллеегг Ш ШААББЛ ЛІІЙ Й:: «Львів — духовна столиця України»
Слово Просвіти, №40 за 2012 рік
“Львівська міськрада нас не почула” — Олегу Івановичу, як виникла ідея видання Комплексного атласу Львова? — Підготовка і видання Атласу Львова має довгу і драматичну історію. Ідея виникла ще на початку незалежності України, коли кафедра економічної і соціальної географії ЛНУ ім. Івана Франка закінчила публікацію серії шкільно-краєзнавчих атласів областей: Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Тоді ми набули певного досвіду співробітництва з київським видавництвом “Картографія”. Ідею створення Атласу Львова підтримав тодішній міський голова Богдан Котик і навіть частково профінансував пошукові роботи. Спочатку планували видати Атлас Львова без слова “комплексний”, тобто архітектурно-планувального типу, як це зробили картографи у Кракові. Але фінансування припинилося, тож зробили перерву аж до 2000 року. Врешті дійшли висновку, що треба змінити методологію цього видання — наблизити до комплексного науково-довідкового атласу, який був би розрахований на широке коло користувачів. Не тільки для планувальників, а й для науковців, працівників адміністрацій, менеджерів, культурологів, учителів, учнів і студентів. Змінили й структуру Атласу, доповнивши його двома розділами: “Природне довкілля” та “Археологія. Історія”. Підготували ми його 2006 року. Але тоді ДНВП “Картографія” не мала коштів на його видання. — Як Вам співпрацювалося з ДНВП “Картографія”? — Організацію підготовки Атласу до друку здійснювали головний редактор підприємства Ірина Руденко і редактор Олена Онищак. Куратором робіт виступила Служба геодезії, картографії і земельного кадастру України під керівництвом доктора географічних наук Ростис-
Андрій ПЕЧАРСЬКИЙ
Що символізують червоні коні, зображені на палітурці книжки?! Якщо це образ Пегасів, то чому вони без крил?! Яку мету ставив перед собою автор?! Такі питання виникали під час презентації книжки відомого літературознавця Михайла Наєнка “Художня література України” (третє видання), яка відбулася 14 вересня у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка з нагоди очікуваного відкриття XIX Міжнародного книжкового “Форуму видавців”. Координатор презентації, декан філологічного факультету Ярослав Гарасим відзначив, що книга побачила світ у Видавничому Центрі “Просвіта” і рекомендована Міністерством освіти і науки України для студентів-філологів, учителів-словесників та викладачів ВНЗ. Звертаючи увагу зацікавленої аудиторії на образ “червоних коней” (художник А. Вишневський), автор книги та її видавець — директор ВЦ “Просвіта” В. Клічак розповіли про співпрацю з відомим українським режисером і кінооператором Ю. Іллєнком, який дав згоду на поліграфічне використання цього малюнка, запропонованого ним свого часу до “одіозного” для радвлади кінофільму С. Параджанова “Тіні забутих предків”. Оператор фільму Ю. Іллєнко ще за життя встиг побувати на презентації другого видання книги “Ху-лава Сосси, який згодом став директором ДНВП “Картографія”. Друкувала Атлас одна з картографічних фабрик України — ТОВ “Новий Друк”. — А як було з фінансуванням? — За рахунок ДНВП “Картографія”, а частково — за рахунок ЛНУ ім. Івана Франка. На жаль, Львівська міськрада нас не почула, незважаючи на неодноразові звернення до неї. Щодо Львова, то він — духовна, культурна столиця України, генератор нових ідей в усіх сферах життєдіяльності українського народу, спадкоємець творіння його великих мислителів, митців, діячів минулих епох. У Львові — вперше на українських землях — засновано університет європейського типу (1661 р.), надруковано “Буквар” (1586 р.), випущено першу газету (1776 р.), створено прообраз Академії наук України — Наукове Товариство імені Шевченка (1873 р.), першу політичну партію (1890 р.). Львів був кількасотлітнім осідком Греко-Католицької Церкви, яка екуменічно поєднала православний обряд із латинським віровченням. Тут створено першу аптеку, запалено першу гасову лампу, зіграно перший футбольний матч, відкрито першу кав’ярню. У Львові жили і творили українські першодрукарі Іван Федорович, Михайло Сльозка і Степан Дропан, благодійники Костянтин Корнякт і Гальшка Острозька, письменники Іван Франко, Єжи Лєц, Станіслав Лем, історики Михайло Грушевський, Іван Крип’якевич, Ярослав Дашкевич, військові і політичні діячі Богдан Хмельницький, Симон Петлюра, Степан Бандера, героїні національно-визвольної боротьби Олена Степанів та Ольга Басараб… Тут закладено початки модерної національної географії і картографії — це зробили перший доктор географії Григорій Величко і академік Степан Рудницький.
“Атлас поділено на вісім розділів” — Сподіваємося, що Львів і надалі буде українським. — Без сумніву. Адже у всі епохи Львів був ментально українським, він завжди виступав цивілізаційно християнським. Львів відігравав визначну роль у становленні модерної української нації і в реалізації національної ідеї, неоціненна його роль у формуванні та розвитку новітньої української держави.
Львів стійко відстоював інтереси нації на всіх історичних етапах її існування. 1339 року Львів уперше був позначений на карті Європи. Такою є карта-портолан. Його зображали на картосхемах німецький географ Себастьян Мюнстер у “Загальній космографії” (XVI ст.), французький картограф Гійом Левассер Боплан (XVII ст.) на картах України. В інші часи “присутність” Львова на мапах Європи, Речі Посполитої і Австро-Угорської імперії була обов’язковою. Найцікавішими були: “Карта Львова за руських часів” (1352 р.) О. Чоловського, “План Львова” (1702 р.) невідомого автора, план Львова Жана Іґнація де Дефі (1766 р.), план міста 1770 р. В австрійському періоді заслуговують на увагу карта Даніеля ден Губера “Головне місто Львів” (1777 р.), “План Львова з передмістями” (1828 р.), “План королів-
У Львові побачило світ цікаве видання: “Львів. Комплексний атлас” — назване серед найкращих книг цьогорічного Форуму видавців у Львові. У ній понад 240 карт, картосхем і картоїдів, більшість із них — оригінальні, авторські твори. Про специфіку підготовки Атласу спілкуємося з доктором географічних наук, завідувачем кафедри економічної і соціальної географії ЛНУ ім. Івана Франка, одним із авторів видання — Олегом Шаблі% єм, якого відзначено дипломом за підготовку кар% тографічного видання.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
