Подія року · “В історії української культури Гуцульщина посідає особливе місце”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
ГГууццууллььссььккее ддииввоо
Слово Просвіти, №40 за 2012 рік
цульщина”, журналіст, редактор, а згодом голова Верховинської рай) ради, Дмитро Ватаманюк згадує: “Ми мали за головну мету об’єдна) ти творчі сили гуцулів в етнічних ме) жах: у Галичині, на Буковині, на За) карпатті, а також за кордоном. Мо) жете собі уявити: зібрався вперше оргкомітет, а тут — московське ГКЧП! Та проголошення Незалеж) ності України додало нам сили. То) го ж 1991 року, 27 вересня, у день Воздвиження Чесного Хреста, трембітарі й троїсті музики сповіс) тили, що в селах Верховинщини розпочинається триденний фести) валь “Струни Черемоша”. Кращі фольклорні колективи Верховин) ського і Косівського районів, до яких приєдналися буковинці й за) карпатці, демонстрували свої та) ланти. А у селі Красник відбулася перша науково)практична конфе) ренція “Народні традиції в сучасно) му гуцульському фольклорі”. Нау) ковці зі Львова та Івано)Франківська, поетеса Марія Влад із Києва, дослід) ники історії та мистецтва рідного краю, Антін Ясельський з Великоб) ританії та Михайло Сеньків із США, місцеві краєзнавці поділилися з кра) янами власними творчими набутка) ми в пізнанні гуцульського дива. Відтоді Гуцульський фестиваль щороку мандрує горами, духовно об’єднує народні таланти, скликає додому десятки і сотні краян. Това) риство “Гуцульщина” за 21 рік про) вело вже вісім своїх з’їздів. На що) річних науково)практичних конфе) ренціях науковці, освітяни, пред) ставники творчих спілок ведуть мо) ву про духовну і матеріальну куль) туру, про економіку й екологію гір) ських районів. Кожен із фестивалів має свої особливості, зокрема що) до відкриття нових центів культури та освіти. Наприклад, у Верховині 1994 року відкрили стадіон “Чере) мош” із проведенням спортивних дійств. У Яремчі 1996 року відкрито пам’ятник борцям за волю України, у Рахові 1997 року фестиваль був приурочений 550)річчю міста, у Ко) ломиї 2000)го відчинив двері Му) зей “Писанка”, у Верховині 2001)го — Музей кінофільму “Тіні забутих предків” режисера С. Параджано) ва, у селі Іспас Вижницького райо) ну 2003)го відкрито меморіальну дошку відомому землякові)худож) нику з Парижа Т. Вірсті на його батьківській оселі, у Путилі 2004)го пам’ятник гуцульському “Кобзаре) ві” Юрію Федьковичу… Нинішньої осені зеленими го) рами, між плаями, мов отари, кочу) вали сивуваті хмарки, сонячний день був щедрий для всіх: учасни) ків фестивальної ходи понад 130 делегацій із гуцульського регіону, побратимів із Румунії, Сербії, Мол) дови, Польщі, Естонії, із гуцуль) ських товариств Львова, Івано)
Франківська, Чернівців, Києва, Сум, Донецька та інших. Центральною подією стало від) криття на майдані Шевченка велич) ного пам’ятника на честь етногра) фічного центру Гуцульщини із афо) ризмом Івана Франка від 1884 року: “Ось Жаб’є, Гуцульська столиця…” Окремо варто відзначити, що стараннями райдержадміністрації, райради, а зокрема, Асоціації ор) ганів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, відділення “Філія Гуцульщина” Національного науково)дослідного інституту укра) їнознавства та всесвітньої історії і Всеукраїнського товариства “Гу) цульщина” цьогорічна програма Міжнародної науково)практичної конференції викликала надзвичай) ний інтерес на пленарному та сек) ційних засіданнях. Вона мала назву “Основні особливості соціально) економічного та культурно)духов) ного розвитку Гуцульського регіону в специфічних етнографічних, гір) ських ландшафтно)кліматичних
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
