Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
5 Читацьке віче “У спадок нам, сучасникам, дістався від наших пращурів безцінний скарб”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Вдячний за високу оцінку «Колючого терня». Все ж уточнюю

Слово Просвіти, №40 за 2013 рік

про мою творчість. Особливо за тепле, чудове інтерв’ю Любові Голоти на початку нинішнього року. Радий, що в публікації “У Львові “перезавантажили” Франка”, де йшлося про презентацію збірника “Франко. Перезавантаження”, згадано й про мою новелу “Колюче терня”, надруковану в цій книжці. Щоправда, з “легкої руки” авторів матеріалу Ігоря Галущака і Олега Дьорки авторство її чомусь приписано неіснуючому Миколі Лепкому (принаймні такого автора у книжці “Франко. Перезавантаження” нема, є Микола Легкий, але він автор іншої публікації). Вдячний професору, доктору історичних наук Богдану Якимовичу, який на презентації сказав: “Новела “Колюче терня” Володимира Лиса (а не “авторства Миколи Лепкого”, як у тексті І. Галущака, О. Дьорки — В. Л.), вміщена до збірки, є чи не найкращою новелою останніх часів…”. Що було таки назване моє прізвище, потвердили й інші учасники презентації, упорядник збірки Андрій Беницький. А новела навіяна поезією Франка і спомином про приїзд родини Франків до Косачів у Колодяжне 1891 року.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин