Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Пам’ятники Шевченкові в світі мають планетарний вимір”. 9 Шевченкіана · с. 9сторінка оригіналу ↗

Пам’ятник рукотворний і духотворчий Виступ на урочистій академії з нагоди 100-річчя пам’ятника Тарасові Шевченку у м. Винниках біля Львова

Слово Просвіти, №40 за 2013 рік

Роман ЛУБКІВСЬКИЙ Історія світової літератури знає немало способів пошанування пам’яті геніальних поетів, прозаїків, драматургів. Пам’ятники Овідію, Данте, Берну, Гете, Міцкевичу, Сервантесу, Шекспіру увінчують майдани і сквери столиць країн Європи. Але монументи й погруддя тим, хто мріяв “воздвигнути собі пам’ятник нерукотворний”, часто є історичним декором, своєрідним додатком до найзаповітнішого пам’ятника — живої, невмирущої творчості. Не те в Україні. І сьогодні тут, водному із найменших — а їх сотні! — осередків нашої культури, твердинь рідного слова! Я бачу серед вас, дорогі мешканці й гості Винник, скромну фігуру Михайла Керницького, вчителя-краєзнавця, котрий послідовно й мужньо популяризував винниківський пам’ятник, приводив до нього і літніх, і зовсім юних мешканців Львова і навколишніх сіл. Він створив навколо пам’ятника те, що нині називають аурою; а вона одухотворювала славетний галицький закуток, задовго до того, коли “дозволено” буде заговорити про винниківський періоду житті Івана Огієнка, Івана Липи та Юрія Липи… Так, перші пам’ятники Шевченкові в Україні постали на княжій землі — у Лисиничах і Винниках — відбувся своєрідний меморіальний перегук із згадкою про “брата Тарасія” в Поменнику” Підгорецького василіянського монастиря за 1861 рік, із першим шевченківським вечором, організованим львівською “Просвітою” у приміщенні, де нині розгортає потужну експозицію “Музей визвольної боротьби України”. Безумовно, спорудження, кількаразове відновлення після руйнацій і вся столітня патріотична місія Шевченкового пам’ятника у Винниках кореспондують і з діяльністю Товариства імені Шевченка у Львові, а в наш час — із необхідністю створити у Львові Літературний Музей, експозиційним ядром якого могла б стати книжкова, живописна, графічна Шевченкіана, унікальна за своїм обсягом і стилістичним багатством. …Тарас Шевченко у триптихові “Доля. Муза. Слава”, у “Заповіті” в посланнях та інвективах заповідає себе живій пам’яті нащадків, бачить продовження своєї справи не в бронзі та камені, а в ділах праведних, у братолюбії і єдиномислії українців, українського народу, світового українства. Але мармур, граніт і бронза Шевченкових пам’ятників поза Україною сущих, одухотворені українським генієм, таки промовляють до сердець людських у Вільнюсі, Петербурзі, Варшаві, Мінську, Будапе- Про орієнтацію музеїв на роботу з молоддю говорив Дмитро Стус: “Ми разом із Міністерством освіти і науки України та Малою академією наук свідомо працюємо над тим, щоб наблизити постать Кобзаря до людей, особливо молоді. Тому наша головна мета при відкритті науково-освітнього порталу — зробити Тараса Шевченка доступним для світового загалу”. “Нема української хати, в якій не було б портрета Тараса Шевченка, рушників із вишитим його образом, “Кобзаря”. У всьому світі бережуть про нього пам’ять. Саме тому організатори порталу “Тарас Григорович Шевченко” мають на меті об’єднати на одному ресурсі все, що нині відоме про великого письменника, художника й громадського діяча”, — зазначив Станіслав Довгий, презентуючи новітню розробку Національної академії наук України у співпраці з усіма закладами, які дотичні до вивчення Кобзаря. Науково-освітній портал, за словами Станіслава Олексійовича, дасть можливість українській і світовій спільнотам не лише ознайомитися з усіма аспектами життя і творчості Тараса Шевченка за допомогою численних оригіналів рукописів, документів, картин, фотографій, мапи міст, де побував Кобзар, віртуальних музеїв, представлених на ресурсі, а й поповнювати портал новими матеріалами та дослідженнями. Свято завершилося піснею “Україно”, яку виконав переможець ІІІ конкурсу, випускник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Тесленко. шті, Празі, Вашингтоні, Вінніпегу, Римі й Афінах, і там, на березі Каспію, біля підніжжя Тарасової Голгофи — колишнього Ново- Петровського форту, перейменованого вдячним казахським народом у місто Форт Шевченка. Воістину, пам’ятники Шевченкові в світі мають планетарний вимір. Споруджувалися (і споруджуються!) вони не з чиєїсь примхи, принуки чи політичної кон’юнктури. Світовий характер їхньої кількості та значимості — це свідчення поваги до України, її трагічної історії і живодайної культури, символ пріоритетності українських національних цінностей у вселюдських масштабах! Але і масштаби “родинні”, масштаби наших міст, містечок і сіл сьогодні, як і сто років тому, належать до постійних величин. Пишайтеся, мешканці Винник, славні просвітяни, численна творча інтелігенціє, тим, що Ваш пам’ятник — це форпост українськості на землі Шашкевича, Франка, Антонича, Липи. Ви були і залишаєтеся прикладом патріотичного подвижництва, синівської відданості Україні. України такої, якою бачив її Шевченко, такої, яка ніколи не зверне з цивілізаційного шляху, хоч би як намагалися перекреслити її вибір “дядьки Отечества чужого”, “раби, подножки, грязь Москви!” Так, винниківський столітній пам’ятник — рукотворний. Ворожі руки його нищили, а синівські повертали йому життя, вдихали в нього дух незнищимості і незламності. Таким і постає він перед нами — як символ і поклик, історичне свідчення й маніфест сучасності. Тож наше свято з повним правом маємо вважати загальноукраїнською подією. Столітній ювілей пам’ятника Тарасові Шевченку у Винниках — пролог до величного пошанування українського генія, приналежного навіки віків усьому людству. За це вам синівська вдячність і доземний уклін. Від редакції Перший на західноукраїнських землях скульптурний пам’ятник великому Кобзареві був встановлений у Винниках 1913 року. Найбільше зусиль до цього доклали активні члени “Просвіти” — нотаріус Володимир Левицький, суддя Антін Рак та довголітній парох Винників отець Григорій Гірняк. 2010 року з ініціативи місцевої “Просвіти” та за підтримки депутатів на чергову реставрацію пам’ятника з обласного бюджету Львівщини було виділено 200 тисяч гривень. Роботи з порятунку пам’ятника розпочалися у вересні 2010 р. Їх виконували спеціалісти ЗАТ “Львівпроектреставрація”. У неділю, 10 липня 2011р., відреставрований пам’ятник Т. Шевченку у Винниках було урочисто відкрито.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин