“Постать Алли Горської — одна з найбільш · значущих серед київського андеграунду”. Палітра · с. 12сторінка оригіналу ↗
Новинки виставкового Києва
Слово Просвіти, №40 за 2017 рік
Музей гетьманства запросив усіх, хто цікавиться віт
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора
Гетьмани У жанрі історичної реконструкції Наталя Павлусенко працює вже 12 років і прагне створювати правдиві образи героїв минулого.
“Коли мій син вивчав історію
України у школі, я побачила, що у підручниках за браком портретів того чи того гетьмана були надруковані тільки булави. Водночас портрети польських королів, османських султанів та московських царів були представлені. Невже серед 60 видатних постатей, відомих історикам, не було вартих відображення?
Звичайно, не всі вони мали прижиттєві портрети, а ті, що збереглися, здебільшого були поганої якості. Тому вирішила відтворити та покращити існуючі портрети, а за браком прижиттєвих зображень створити нову іконографію, керуючись історичними дослідженнями.
Створити якісні портрети мені допомогли актори Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, які, на моє прохання, запропонували своє бачення кожного конкретного образу,
реконструктори військово-історичного клубу “Росичі” та інші”, — розповіла Наталія Павлусенко.
В експозиції представлені сім портретів героїв козацької доби. Це Северин Наливайко, Іван Підкова, Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та кошовий отаман Іван Сірко.
Прижиттєвого зображення Северина Наливайка не існує. Тому його портрет написала на основі літературного портрета, створеного художнім словом Миколи Вінграновського у романі “Северин Наливайко”. А психологічний портрет гетьмана допомогло створити фото героя АТО Олександра Мороза з виставки фотографа та журналіста Віки Ясинської “Портрет солдата”. Також до участі в проекті долучилися артисти Олександр Задніпровський, Володимир Нечепоренко, Василь Баша, Тарас Жирко, Олексій Паламаренко, Олександр Форманчук, Олександр Печериця та Василь Мазур.
На народних традиціях Виставка клаптикового шиття
Ніни Янчуковської “Україна зоряної мови, Україна Божого Буття” складається з понад 40 робіт майстрині.
Борис Рапопорт. “Вітер”
Народилася Ніна в Києві, але перші роки минули в дідуся Степана та бабусі Марії у селі Кобижча Бобровицького району Чернігівської області. Дідусь добре знав швейну справу, мав швейну машинку “Зінгер”, яку привіз із війни. Тож і Ніна шила одяг ляльці Парасці.
2008 року життя привело на курси клаптикового шиття до Центру української культури та мистецтва. Відтоді пані Ніна перегорнула нову сторінку свого життя, сповненого творчих експериментів. Вона — активна учасниця виставок печворку.
Клаптикові твори майстрині,
що увійшли до експозиції, вражають мелодійністю, сміливими художніми рішеннями та багатством сюжетів — від грецької та скандинавської міфологій до українського фольклору.
За мотивами творів Лесі
Українки майстриня створила “Чарівну браму Лісової пісні”, найдорожчій людині присвятила диптих “Матусі”. Стародавній світ відтворила у триптиху “Греки” (“Ніжність”, “Таїс Афінська”, “Вічна любов”). Світ казок передала в картинах “Бридке каченя” і “Дюймовочка”. Спогади лягли в основу роботи “Дивосвіт мого дитинства”. Також на виставці представлені авторські наволочки, сумки,
ляльки, килими, акварелі Н. Янчуковської. Епіграфом до багатьох її робіт стала поезія Олеся Бердника.
Чотири покоління художників
Виставка “Під абажуром”
— частина великого проекту “Сімейні цінності — родинні зв’язки”. Цього разу Музей сучасного мистецтва України презентує творчий доробок родини Рапопорт-Файнерман-Агамян. Поряд із відомими полотнами тут представлені роботи, що ескпонуються вперше.
Борис Рапопорт — відомий майстер українського малярства, його твори прикрашають музейні і приватні колекції України й світу. Яскравість та енергія полотен Ганни Файнерман втілюють радість життя.
Люба Рапопорт та Олена Агамян, дочки Ганни і Бориса, головними своїми вчителями вважають батьків, які передали донькам любов до творчості та нестандартність мислення.
Ануш Агамян, дочка Олени,
обрала свій шлях у мистецтві. На виставці можна відчути її погляд на взаємодію часу та простору.
Син Ануш Агамян — Григорій
Григорян займається фото, графікою, вивчає живопис. Молодий художник переосмислює повсякденне життя і впевнено йде за своїм покликанням.
Алла Горська з сином
Опанасом Заливахою, Галиною Зубченко, Галиною Севрук та Людмилою Семикіною створила вітраж “Шевченко. Мати”, що в червоному корпусі університету ім. Т. Шевченка. 1964 року адміністрація вишу замовила цю роботу до 150-річчя Тараса Шевченка, але одразу демонтувала її на вимогу партійного керівництва. Тепер частину спадку мисткині можна побачити на окремій виставці.
Виступає Наталія Павлусенко
На виставці експонуються пейзажі Бориса Рапопорта “За селом”, “Верба”, “Берези”, “Вітер”, “Зима”, “Крим”; натюрморти Ганни Файнерман “Червоні квіти”, “Натюрморт з нарцисами”, “Натюрморт з куманцем”, “Натюрморт з горобиною”, “Цвіт”; серія автопортретів Люби Рапопорт, її роботи “Галя в капюшоні”, “Портрет молодого художника”, “Мама”; краєвиди Києва Ануш (картини “Нежитловий фонд”, “Поділ”) та Олени Агамян (“Куточок Лаври”, “Вулиця Братська”); малюнки різних років Григорія Григоряна. Також тут представлена картина видатної української художниці Тетяни Яблонської “Ася” (1946 р.).
Це перший виданий альбом творів художниці. Сюди увійшов її головний творчий спадок: живопис, графіка, мозаїчні панно, які вона створювала у Києві, Донецьку, Краснодоні, Маріуполі. Організатори виставки зібрали її ключові роботи, намагаючись показати мисткиню з різних боків. Деякі з них як, наприклад, афіша до вечора художника А. Петрицького були вперше відреставровані та оцифровані. Допомагали в цьому і державні музеї, і приватні колекціонери. Зараз у галереї представлено 34 роботи Алли Горської. Серед них: театральні ескізи, дерев’яні колажі, замальовки до народних колядок і шевченкових дум.
Постать Алли Горської — одна з найбільш значущих серед київського андеграунду тієї епохи.
чизняною історією, на виставку української художниці Наталії Павлусенко “Герої козацької України”, Центр української культури та мистецтва презентує експозицію клаптикового шиття Ніни Янчуковської “Україна зоряної мови, Україна Божого Буття”, а Музей сучасного мистецтва України представляє виставку “Під абажуром”.
Ніна Янчуковська. “Чарівна брама Лісової пісні”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
