Незабутні · “Вона володіла тою таємничою субстанцією, яка, розливаючись рікою, ніби зачаровує публіку і несе в собі присмак безсмертної слави”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Гордість нації — славетна Соломія Крушельницька До переліку геніїв української і світової музичної культури належить ім’я Соломії Крушельницької — примадонни найпре# стижніших оперних театрів світу кінця XIX—початку XX ст.
Слово Просвіти, №40 за 2017 рік
Наталя ГУМНИЦЬКА, Львів
Музичні критики того часу називали її “вагнерівською примадонною”, “незабут" ньою Аїдою”, “єдиною в світі Джокон" дою”, “неперевершеною Баттерфляй”, “жінкою"Шаляпіним”, “оперною Дузе”, партнерами якої були Енріко Карузо, Ре" нато Баттістіні, Тітто Руффо, Федір Шаля" пін. Геніальний італійський диригент XX ст. Артуро Тосканіні надзвичайно цінував Со" ломію Крушельницьку за точність, доско" налість інтерпретації авторського задуму і стилю, за її талант, наполегливість, пра" цьовитість. Про їхню співпрацю співачка згадувала: “Я виграла з ним найважчі й найважливіші бойовища. Вагнер, Катала" ні, Штраус — ось віхи нашої невтомної праці і наших перемог”. Ріхард Штраус відзначав драматичний талант співачки Соломії Крушельницької у своїй оперній монодрамі “Електра” так: “Крушельниць" ка"Електра у будь"якому відношенні — ар" тистка першого рангу”. Італійська преса писала про велику силу мистецтва актри" си"співачки, про те, що найбільші театри земної кулі сперечаються між собою за право приймати у себе видатну артистку. Її музичний талант вважали мало не чимось містичним, а відомий музичний критик Р. Картопассі писав: “Вона володіла тою та" ємничою субстанцією, яка, розливаючись рікою, ніби зачаровує публіку і несе в собі присмак безсмертної слави”. Про неймовірний тріумф Соломії свід" чать багато публікацій у тогочасній євро" пейській і світовій пресі. Французький журнал “Музика” 1909 року в одному із чи" сел помістив колаж із фото найвідоміших тодішніх оперних співачок, у центрі якого Соломія Крушельницька, що свідчить про її визнання як Оперної Діви № 1 у світово" му вокальному мистецтві того періоду. Му" зичні критики відзначали її всеосяжний витончений розум, надзвичайні артистичні дані та неперевершене за красою лірико" драматичне сопрано майже у три октави. За силою драматичного таланту її порів" нювали із знаменитою Елеонорою Дузе, а сама Елеонора Дузе була в захваті від співу Соломії Крушельницької. Класич" ним став приклад, як Соломії Крушель" ницькій вдалося повернути світовій му" зичній культурі оперу Дж. Пуччіні “Ма" дам Баттерфляй”, прем’єра якої зазнала повного краху в Міланському театрі “Ла Скала”. Проте менш поширена інфор" мація, що завдяки розуму і таланту Со" ломії Крушельницької реформаторські оперні твори Ріхарда Вагнера підкорили вибагливу європейську публіку, зокрема Паризької Гранд"опера. Паризька преса зарахувала нашу землячку до найбільших співачок тієї епохи, а музичні критики відзначали красу голосу, блискучу вокальну школу, акторську майстерність, а також природну чарівність, вишуканість і шляхетність ма" нер, високу загальну культуру. Про ідеаль" не поєднання зовнішньої і внутрішньої краси Соломії Крушельницької американ" ський музикознавець Дж. Дюваля писав так: “На неї варто дивитися, так само, як і слухати…”. Такою ж успішною була її спів" праця і з Ріхардом Штраусом. Одним сло" вом тріумф і слава, про які зацікавлений читач може дізнатися із чудової книги" альбому “Соломія Крушельницька. Міста і слава”, підготовленої до видання праців" никами Музично"меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові (Львів, 2010 рік), у фондах якого зберігається по" над 20 тисяч експонатів, зокрема оригі" нальних предметів самої співачки. Близько 70 оперних арій найвидатні" ших композиторів світу, неосяжний репер" туар із найкращих камерних творів, ро" мансів, пісень народів світу, блискуче ви" конаних мовою оригіналу — це справжній мистецький подвиг, на який Соломія Кру" шельницька поклала своє творче життя. Особливе місце у її концертній програмі, поряд з оперними аріями та романсами світового класичного репертуару, посідали твори українських композиторів, зокрема О. Нижанківського, Д. Січинського, Я. Лопатинського, Г. Топольницького. А творчість Миколи Лисенка за силою дра" матизму Соломія Крушельницька порів" нювала з новаторським стилем Ріхарда Вагнера. Витоки геніальності артистки — ро% динне мальовниче подільське село й глибинна культура України. Соломія народилася 23 вересня 1872 року в багатодітній родині отця Амвросія Крушельницького і Теодо" ри Савчинської на Тернопільщині. Обидві гілки беруть початок із старо" винного козацького роду, ко" зацької освіченої знаті. Достат" ньо навести такий красномов" ний факт — отець Амвросій піс" ля щоденних трудів (душпас" тирських і господарських) лю" бив читати, до прикладу, Гете в оригіналі. Тобто Соломія вирос" ла у шляхетній українській ро" дині, де поряд із Сковородою, Шашкевичем, Шевченком, на" родними українськими піснями у великому пошанівку були і зразки світової культури. Чи не вперше дуже глибоко аналізує витоки таланту Соломії Кру" шельницької її далекий родич, відомий перекладач, письмен" ник і педагог Андрій Содомора у своїй статті “І зупинивсь у пісні часу лет…”, вперше опублікованій у книзі “Со" ломія Крушельницька. Шляхами тріум" фів” (Тернопіль, 2008). Зокрема письмен" ник стверджує: “Соломія розуміла, що та" лант, яким володіє, — не її особиста влас" ність, що ним завдячує своєму народові, отже, зобов’язана той талант і плекати й гідним річищем спрямовувати”. Серед її багатьох чеснот Андрій Содомора вирізняє гідність, яка означає “бути гідним свого роду, нічим цієї гідності не заплямувати”. І завдяки тим чеснотам — сталевій волі, гос" трому розумові, неймовірній працездат" ності, опануванню світла науки й мистец"
тва, глибокій любові до рідного краю — їй вдалося реалізувати в образі “укра" їнської Сапфо” “ідеал давніх греків” — поєднати красу внутрішню і зов" нішню, зосередити у собі співучі та" ланти всього народу, стати справ" жньою аристократкою духу. І цілком слушно Андрій Содомора переконує нас глянути на себе через призму долі славетної Соломії і відповісти на спо" конвічні запитання “Хто ми? Звідки? Куди йдемо?”. І відповідь у контексті життя Соломії Крушельницької буде оптимістична, світла та обнадійлива. Ми народ із великим минулим і не менш великим майбутнім. Але наш обов’язок перед світлою пам’яттю Со" ломії Крушельницької і таких як вона, побудувати гідне сучасне. Живучи тривалий час в Італії, Со" ломія Крушельницька завжди була зі своєю Батьківщиною. Її висока націо" нальна свідомість і любов до рідної землі знаходили вияв у конкретних спра" вах упродовж життя: колосальні гонорари на потреби української громади, участь у Шашкевичівських і Шевченківських вечо" рах разом із славетним Олександром Ми" шугою, включення феномена української пісні у скарбницю світової культури, бла" годійні концерти на будівництво Україн" ського театру у Львові, підтримка україн" ського студентства у його боротьбі за свої національні права, педагогічна діяльність у Львівській консерваторії. Соломія під" тримувала контакти і переписувалася з ві" домими інтелектуалами й громадськими діячами того часу, зокрема Михайлом Пав" ликом, Василем Стефаником, Марією Грушевською. Варто навести фрагмент листа М. Павликові, який пояснює мис" тецький подвиг співачки: “…тепер ані мо"
жу, ані хочу гадати о подружжю і взагалі не хочу нікому завадою бути, бо й сама завади не потерплю. Противно (навпаки) мені треба спокою до праці і поступу, і то тако" го спокою, щоб я могла цілу душу віддати артистизмові”. А про безмежну відданість Батьківщині говорять щирі слова звернені до Марії Грушевської, дружини Михайла Грушевського: “Знаєш, не раз так якось тяжко бути самій між чужими, не розумію" чими моїх ідей, засад, що описати Тобі не маю сили”. У цьому ж листі Соломія зізна" ється, що мрії про “…мій нарід просвіщен" ний, без хиб...”, які наштовхуються на ре" альну бідність народу спонукають співачку “о нічім не мислити…заритися в роботу безустанну…”, але ще “…як" би не та надія…, то не витерпів би чоловік сего (цього) життя”. І ще одне листовне свідчення її жертов" ного служіння Мистецтву: “Я хочу працювати, і без праці жити не мо" жу…А жити без артизму я не можу. Я віддаюся цілою душею штуці…”. Уже у львівський період свого под" вижницького життя (1939—1952), працюючи професором Львівської консерваторії, Велика Артистка віддавала свій талант, всю свою творчу енергію і вміння своїм уч" ням. А вчитися було і є у кого, і чо" го. Соломія Крушельницька — взі" рець гармонійної людини еллін"
ського типу з глибоким національним ко" рінням, людини, яка своєю титанічною щогодинною працею шліфувала свій та" лант, даний їй Богом, батьками, щедрою українською землею; людини, яка мала національну й людську гідність, але люби" ла, шанувала мистецтво всіх народів світу і дарувала їм свої артистичні шедеври з ве" ликим натхненням; людини високого ду" ховного аристократизму і моральних цін" ностей; людини"Творця, яка беззастереж" но поклала своє життя на вівтар Мистец" тва й України. У цьому сенсі Соломію Кру" шельницьку слід зарахувати до переліку найвидатніших співаків світу, зірок першої величини на планеті Земля, серед яких Ка" рузо, Баттістіні, Руфо, Марія Калас, Федір Шаляпін. Про достойне пошанування пам’яті славетної співачки свідчать: при" судження Львівській опері імені Соломії Крушельницької; вста" новлення бюсту Соломії Крушель" ницької (скульптор Ярослав Ска" кун) у знаменитому Міланському театрі “La Scala” (який став єди" ним пам’ятником іноземному ар" тисту в цій оперній святині, хоча там виступали сотні першокласних солістів!); відкриття 2004 року на фасаді будинку Соломії Крушель" ницької у Віареджо меморіальної таблиці; встановлення бюсту “ча" рівної Чіо"Чіо"Сан” (як називав її славетний композитор) у музеї Джакомо Пуччіні в Торе дель Лаго. А 2009 року Великий театр у Вар" шаві вшанував неперевершену ви" конавицю партій Ельзи (“Лоен" грін” Вагнера) і Гальки (“Галька” Монюш" ка) встановленням бронзового погруддя співачки роботи скульптора Василя Ярича і архітектора Ореста Скопа. Возвеличив образ гордої єгипетської цариці Аїди в ін" терпретації Соломії Крушельницької зна" ний паризький художник Е. Леві. Портре" тували Соломію Крушельницьку і вітчиз" няні, і зарубіжні митці, зокрема й родичка Соломії Крушельницької Ярослава Музи" ка. Не оминули увагою співачку й поети, письменники, театральні режисери. Ко" ристується успіхом балет “Повернення Баттерфляй” на музику М. Скорика"Дж. Пуччіні у постановці Львівської опери (лібрето В. Врублевської). Відкрито два музеї — Меморіальний музей у с. Біла на Тернопільщині (1963) і Музично"меморі" альний музей Соломії Крушельницької у Львові (1989), а також пам’ятник У Терно" полі (2010). У Львівській опері періодично відбуваються Фестиваль оперного мистец" тва і Міжнародний конкурс вокалістів іме" ні Соломії Крушельницької. Ім’я славет" ної співачки гордо носить оперний театр у Львові, ним названа школа і вулиця міста. Вшанування 145"ліття Соломії Крушель" ницької відбулося лише на західних тере" нах нашої держави. Досі це славетне ім’я, визнане у світовій культурі, маловідоме у Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Сімферополі. Воістину немає пророка у своїй Вітчизні!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
