Музика · “Музичне мистецтво нашої держави має велике майбутнє”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Спогад про великих виконавців
Слово Просвіти, №40 за 2017 рік
У концерті “Відродження Баттерфляй” взяли участь Надія Новосьолова (сопра" но), Ігор Тихонов (баритон), Олена Кума" новська (сопрано), Надія Славінська (соп" рано) та Анна Поліщук (фортепіано), які виконали шедеври вітчизняної та зарубіж" ної музичної класики: “Шуміла ліщина” з циклу “Весільні пісні” (муз. М. Скорика, сл. народні), арію Джоконди з опери А. Понкі" єллі “Джоконда”, “Ген, за Дніпром” (муз. О. Сандлера, сл. М. Сома), “Прилетіла ластівка” (муз. О. Білаша, сл. М. Ткача), арію Ельзи з опери Р. Вагнера “Лоенгрін”, арію Єлизавети з опери Р. Вагнера “Тан" гейзер”, “Вітре буйний” (муз. Б. Фільц, сл. Т. Шевченка), арію Баттерфляй з опери Дж. Пуччіні “Мадам Баттерфляй”. А під час концерту з циклу “Легенди вітчизняної опери” глядачам розповіли, що слава оперного співака підняла Анато" лія Солов’яненка до світових вершин. Він був першим радянським співаком, який вийшов на сцену Метрополітен"опера у США, співав різними мовами у багатьох країнах світу, але чільне місце в його ре" пертуарі завжди посідали українські на" родні пісні. Першим великим концертом за його участю став творчий звіт колективів ху" дожньої самодіяльності профорганізацій Донецької області. Цей концерт відбувся
Мистецько-концертний центр імені Івана Козловського продовжує активну діяльність щодо популяризації творчості видатних українських співаків. Нещодавно тут відбулися концерти “Відродження Баттерфляй” до 145-річчя від дня народження Соломії Крушельницької і “Легенди вітчизняної опери” до 85-річчя Анатолія Солов’яненка.
1962 року, успіх був приголомшливий. Йо" го відразу ж запросили до Київської опери. А після конкурсу молодих співаків у вели" кій залі Московської консерваторії суворе журі одностайно направило Солов’яненка на стажування до Італії. Коли співак повернувся на Батьківщи" ну, йому запропонували працювати у Мос" ковському Великому театрі, але він обрав Київську оперу. Саме на цій сцені створив свої найкращі партії Андрія у “Запорожці за Дунаєм”, Ленського в опері “Євгеній Онєгін”, Герцога в “Ріголетто”, Альфреда в “Травіаті”, Рудольфа в “Богемі”, Само" званця в “Борисі Годунові”, Маріо Кавара" доссі в “Тосці”, Фауста в однойменній опері та ін. Під час цього концерту присутні змогли переглянути відеозаписи, які дали можли" вість більше послухати самого Анатолія Бо" рисовича, ще раз побачити, яким він був, про що говорив, унікальне відео з вручення цилії 13 квітня 1896 року приніс Пуччіні величезний тріумф, публіка влаштувала композитору овацію і вимагала нових пов" торів. Вистава закінчилася безпрецеден" тним “фіналом”: артисти, що вже змінили театральні костюми, змушені були без гри" му вийти на сцену і виконати весь останній акт. А наступного року опера розпочала свою тріумфальну ходу світом. Її з успіхом ставили найбільші театри Лондона, Пари" жа, Буенос"Айреса, Москви, Берліна, Від" ня, Будапешта, Барселони. Справжню сенсацію “Богема” викликала у Парижі. Французька критика піднесла її до небес. Відтоді “Богема” стала однією з найпопу" лярніших опер у світі. Серед виконавців, які уславилися в цій опері, Енріко Карузо, Беньяміно Джильї, Джузеппе ді Стефано, Маріо дель Монако, Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Хосе Каррерас, Роберто Аланья, що виконували роль Рудольфа та Марія Каллас, Рената Те" бальді, Рената Скотто, Анна Нетребко, які створювали образ Мімі. До нової київської постановки “Боге" ми” долучилися лауреат міжнародного конкурсу Сергій Голубничий (диригент" постановник), заслужений художник Ук" раїни Людмила Нагорна (художник"поста" новник), Анжела Масленнікова (хормей" стер"постановник), лауреат міжнародних конкурсів Сергій Кон (балетмейстер"пос" тановник). Вдячна київська публіка довго не від" пускала зі сцени заслужену артистку Укра" їни Наталію Пелих (Мюзетта), лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів Олексія Жмуденка (Шонар), Олександра Харламова (Коллен), Романа Смоляра (Бенуа), солістів"вокалістів театру Сергія Макієнка (Марсель), В’ячеслава Стрелко" ва (Альціндор). Та найбільше глядацьких аплодисментів отримали виконавці ролей Мімі й Рудольфа — лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Дар’я Литов" ченко та Дмитро Фощанка.
Фото надане театром
“Стоїть гора високая” (українська народна пісня, сл. Л. Глібова), “Бандуристе, орле сизий” (українська народна пісня в оброб" ці В. Войта, сл. Т. Шевченка), “Ой маю я чорні очі” (в обробці Б. Лятошинського) та італійською (арія Тоски з опери Дж. Пуччіні “Флорія Тоска”, арія Ліу з опери Дж. Пуччіні “Турандот”). Ці твори подару" вали заслужені артисти України Любов Доброноженко (сопрано), Микола Шуляк (тенор), лауреати міжнародних конкурсів Соломія Приймак (сопрано), Ігор Євдоки" менко (баритон), Ірина Українець (сопра" но), Олександр Харламов (бас).
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
