Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Жив і горів Україною. Для України”. · 8 Читацьке віче · с. 8сторінка оригіналу ↗

«Огонь запеклих не пече!»

Слово Просвіти, №40 за 2018 рік

Григорій ЖИБАК, УІС Українська Інформаційна Слу жба звернулася до Романа Коваля, громадського діяча, письменника, краєзнавця, президента Історичного клубу “Холодний Яр”, ініціатора відновлення пам’ятника Миколі Міхновському. Днями вандали знову пошкодили монумент. Удруге. “Понад два роки, з часу першого дикого чину ворогів, пам’ятник був обезголовлений. І нікому не було до цього діла! Ані Президенту, ані Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Не згадали Міхновського і вшановуючи на державному рівні 100-річчя Української революції. Завдяки небайдужим патріотам ми відновили могилу. Кам’яне погруддя витесав знаний скульптор Дмитро Бур’ян, який також Таємничість одного з найцікавіших поетів української та й європейської літератури успішно пізнавали за круглим столом у світлиці Народного Дому “Просвіти” вчителі української мови та літератури та старшокласники навчальних закладів Хмельницького. Наталія СОЛОДКА, відповідальний секретар Хмельницької міської “Просвіти” Прожив Богдан-Ігор Антонич лише 28 років. Коротке його життя було сповнене наполегливою працею та кипучою творчістю. Окрім поезій, він готував рецензії, фейлетони, редагував журнали: написав лібрето опери “Довбуш”, роман “На другому березі”, що так і не був закінчений. Про багатогранну творчість поета розповіли вчителі-експерти Тетяна Поліщук (ЗОШ № 25), Лариса Юзвак (НВК № 7), Наталя Левченко (ТБЛ), Юлія Прохніцька (СЗОШ № 6), Віктор Швець (ЗОШ № 20), Володимир Рудніцький (НВО № 28), Світлана Ілюсь (СЗОШ № 1), Олена Кайкіна (НВК № 10). Богдан-Ігор Антонич — поетромантик, мислитель і філософ. Мотиви його творчості національні, соціальні; ставлення людини до Бога, космосу і природи; теми буття, народження, смерті… Антонич намагається дійти до увіковічив Михайла Гаврилка, Степана Бандеру, Юрія Горліса- Горського. На початку вересня за участю представників українських громадсько-політичних сил під спів кобзаря Тараса Силенка ми знову відкрили монумент. Тепер маємо новий злочин. На Байковому кладовищі заподіяне зло першими помітили вчителька та учні однієї зі шкіл Київщини, які приїхали вклонитися Міхновському. Але якщо спершу йшлося про мародерство (полювання на дорогоцінний метал), то цей злочин — проти української культури, здійснений ідейними ворогами Української держави, яких нині називають сепаратистами. То, може, на цю справу зверне увагу і Служба безпеки України? Та хочу нагадати слова Тараса Шевченка: “Огонь запеклих не пече!” Уже в жовтні маємо за мету відновити пам’ятник Миколі Міхновському. Ймовірно, ще цього року видамо книжку про автора “Самостійної України” та проекту Конституції. Прагнемо, аби перейменували на його честь одну з вулиць Борисполя”, — наголосив Роман Коваль. У Криворівні досі збереглася хатина-“келія”, де він мешкав у той час і написав свій найкращий твір — повість “Камінна душа”, більшу частину “Гірських акварелей” і “Гуцульських образків”, п’єси для репертуару Гуцульського театру: “Гуцульський рік”, “Довбуш”, “Непросте”, “Практикований жовнір”. Під час цьогорічної конференції “Гуцульський світ Гната Хоткевича”, за ініціативою Літературно-меморіального музею Івана Франка (с. Криворівня), Народного музею Гуцульського театру Гната Хоткевича (с. Красноїлля) та кафедри української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету ім. І. Франка, на цій хатині, що перебуває у приватній власності мешканця с. Криворівня Процюка Миколи Юрійовича (його прадід дав прихисток Гнатові Мартиновичу), було встановлено й освячено меморіальну дошку Гнатові Хоткевичу. Криворівнянці готові докластися до врятування будинку. Однак для його належної реконструкції необхідні значні кошти, яких нема ні у власника хати, ні в місцевому бюджеті. Звертаємося до Міністерства культури України з проханням про допомогу! Цей будинок може стати меморіальним і водночас живим музеєм Гната Хоткевича, уособленням єдності сходу і заходу України. Тут з новими творами й дослідженнями про Гуцульщину та Гната Хоткевича зможуть звітувати письменники, художники та науковці. Вчинімо добру справу! Ця хатина — ще одне місце “сили духа” української культури. Не занедбаймо його! Літературно-меморіальний музей Івана Франка у селі Криворівня; Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича в селі Красноїлля; кафедра української літератури ім. акад. М. Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка; ректорат Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Міхновський — ідеолог українського націоналізму. Стояв біля його витоків на зорі Українського державотворення. Політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист. Жив і горів Україною. Для України. Майже сто років від загадкової смерті, а вороги досі бояться його і чинять підлу наругу. Тепер над його Пам’яттю. Врятуймо «келію» Хоткевича! 31 грудня 2017 року минуло 140 років від дня народження Гната Хоткевича — видатного письменника, художника, бандуриста, інженера, театрального і громадського діяча. Шість найщасливіших, найплідніших років свого життя він провів на Гуцульщині.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин