Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “Прославлення щирої любові наперекір жорстокій правді життя”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Сяйво Лесиної «Лісової пісні»

Слово Просвіти, №40 за 2018 рік

Волинська земля знову наповнилась поезією, піснями, спогадами. Роздумами про славну землячку цього чудового краю геніальну Лесю Українку. На XVII літературномистецький фестиваль “Лісова пісня” зібралося чимало почесних гостей, письменників з України, Білорусі, Болгарії, Польщі, аби вклонитися тим славетним місцям, які пов’язані з написанням цього твору. Марія ЛЮДКЕВИЧ, лауреат літературної премії імені Лесі Українки, учасниця фестивалю Уперше фестиваль розпочався з Луцька і не в серпні, а у вересні, щоб студентська і учнівська молодь змогла долучитися до цього дійства. Поети й усі охочі змогли побачити виставу “Лісова пісня” у Волинському академічному театрі ляльок. Наступного дня відбулося урочисте відкриття фестивалю біля пам’ятника Лесі Українки в центрі Луцька. З вітальними словами виступили урядовці міста, голова НСПУ Михайло Сидоржевський, письменники з різних областей України та зарубіжжя, голова Волинської організації НСПУ Ольга Ляснюк, яка чудово організувала цей фестиваль разом із Луцькою міською радою, Волинською ОДА та фондом “Тільки разом”. Родзинка заходу — поїздка по Ковельщині, у село Колодяжне, де гості змогли відвідати літературно-меморіальний музей Лесі Українки, побувати у білому і сірому будиночках Косачів, побачити грушу і два кущі кизилу, які ще пам’ятають Лесю Українку. У Нечимному відбулася екскурсія в урочищі. Ми побачили таємний чарівний ліс, Лесин дуб, місце, де стояла хатинка дядька Лева і озеро, яке, на жаль, уже заросло різнотрав’ям, але колись поетеса побачила його таким, як описала у драмі-феєрії “Лісова пісня”. Поетеса 1884 року вперше влітку побувала тут у дядька Лева Скулинського з матір’ю Оленою Пчілкою, братом Михайликом і сестрою Ольгою. Про ці відвідини залишила спогади молодша сестра і біограф Лесі Українки Ольга Косач-Кривинюк: “У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. У тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з “Лісової пісні”, який був би найдокладнішою декорацією до неї”. Леся була вражена таємничістю природи, легендами краю, які оповідав дядько Лев. Потім ще довго русалки, водяники, лісовик, верби та берізка приходили в її сни. Минуло багато літ, і 1911 року, засумувавши за рідною землею, Леся Українка в Кутаїсі пише свою “Лісову пісню” як прославлення щирої любові наперекір жорстокій правді життя. У Будинку культури села Колодяжного на святі лунали пісні місцевих фольклорних колективів, зворушували душу пісні в авторському виконанні поета Олександра Смика. Звучали вірші лауреата літературної премії імені Лесі Українки Надії Гуменюк, перекладачки з болгарської Анни Багряної, білоруса Сергія Омельчука, киянина Олеся Гордона, одеситки Ірини Томи, хмельничанина Артура Закордонця та інших поетів. Поетеса Марія Людкевич на творчій зустрічі з дітьми в обласній бібліотеці для дітей Учасники фестивалю “Лісова пісня” біля пам’ятника Лесі Українки в Луцьку У Нечимному Будьмо разом! П ЕРЕДПЛАТА—2018 П ЕРЕДПЛАТА—2018 Нині триває передплата на 2018 рік Нині триває передплата на 2018 рік

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин