Незабутні “Нехай українська земля буде йому легкою”. 5 · с. 5сторінка оригіналу ↗
Пам’яті Яреми Гояна
Слово Просвіти, №40 за 2018 рік
Відходить покоління, народжене війною. Обвуглене. Обпечене. Покрите сивиною. Воно шинелі батьківські тоді на себе міряло. Долало всякі оXпори. І в світле й добре вірило. Лишилося романтиком. І мрійником запеклим. Змінилася довколишність. Нове з’явилось пекло. А хлопці, як звичайно, своїм затятим настроєм у просторі не губляться. І повносило здрастують. Ламало їх вітрищами. Згинало геть додолу. Були у долях тріщини. І гіркота від болю. Лишилися змужнілими. Романтиками мрійними. Трудівниками вмілими. І друзями надійними. Відходить покоління, народжене війною. Обвуглене. Обпечене. Пошарпане судьбою. Та в душах з Україною. З її промінням сонячним. Із почуттям синівським і т а м її боронячи...
Василь КЛІЧАК 1 жовтня 2018
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
