Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 40 (1040), 3—9 жовтня 2019 Америка — Україні і світові: читайте Павличка!

Слово Просвіти, №40 за 2019 рік

Володимир КАРАЧЕНЦЕВ Вічність. Як її уявити? З чим її порівняти у світопросторі? З морем, пралісом, пустелею... Море збирає ріки, затоплює простори, все ж міліє, щезає... Ліс росте, спливає листям, глицею набухає, вистрілює пагонами,... буревії, вогонь нищать його... Гори піщинок під дією вітру змінюють обриси овиду, залишаючись суттю жовтих овалів піску... Як краплини чи піщинки корелюються з вічністю? З нами у світопросторі? Наші уявлення про час, міти наших предків про потойбічне життя укладають наші розуміння вічності як суми часових відрізків. А смерть, як межа певного відрізку, видається майже синонімом чи посестрою вічності. Вічність — це час Абсолюту, і вона є такою ж непізнавальною, як і Творець. Все ж, існує у понятійних парадигмах нашої культури. Хоч у власне вічності не існує категорій минулого, майбутнього. Царина трансценденції. Де референтний вимір “абсолютного” — смисл і мета історії. Сакральної. Сьогоденні еліти (в межах існуючих світових політичних систем) сприймають “абсолютне” в рамках секуляризованих парадигм і, відповідно, категорія вічності як важлива конститутивна компонента культури втрачає сенс. Цінності невагоміють. Ціннісні орієнтири пощезають. Людина духовно вихолощується. Слова “з погляду вічності” сприймаються як малозрозуміла й малопотрібна архаїка, як данина мисленнєвим традиціям. Вічність уявляється незмірно далекою, статичною. Існує як тло. помпезні гробівці, наперед споруджені для себе й усієї рідні з мармуру і граніту. Вічності — байдуже. Йдеться про добровільну благодійність з коштів, неправдами вилучених окремими громадянами з державної кишені (нашої спільної). Гадаю, загальна сума таких вилучень (і недовкладень у казну) потягне на десяток наших бюджетів. Така благодійність, за потреби, примусова — це першочергове завдання держави. Держава має допомогти причетним особам осмислити перспективи. А оддадуть добровільно — гляди, й до вічності упричетняться. Віктор Гюго вважав любов єдиною субстанцією, яка може виповнити вічність. Тож любити ближнього? Зрештою, у багатьох країн чи особисто у Ілона Маска, Білла Гейтса, Стіва Возняка та інших це непогано виходить. А хто у нас Ілон Маск чи Білл Гейтс? Не всім дано? Мабуть. Утім, є дещо легший путь. Для початку треба спробувати не красти. P. S. Нова політична команда, легітимізована демократичною довірою більшості, має шанс увійти в історію. Про вічність поки не йдеться. Натомість пропоновані командою кроки і зміни мали би оцінюватися власне з погляду вічності. Щоб не схибити з відбором наріжних каменів для міцних підвалин нашої будучини. Віталій РАДЧУК, доцент, Інститут філології КНУ ім. Т. Шевченка Мушу зізнатися: люблю слухати, як поет Дмитро Павличко сам читає свої вірші. Чув його щирі, щемні декламації не тільки на творчих зустрічах, вечорах, ювілеях, а й за обставин, де чиясь муза, напевне б, не знайшла опори на контекст і заніміла. Тільки не Павличкова! Поезія краси, цнот і драми світу з ним скрізь — у кожному його слові як літературознавця, політика, дипломата, публіциста, у кожній інтонації, яка буває то піднесеною, то ніжною, то вдумливою, то радісною, то журливою, то іронічною, то уїдливо-викривальною, то навіть гнівною, але ніколи — немічною, ніколи — фальшивою, ніколи — грубою, жовчною, солодкавою, скиглійською. Закінчення на стор. 6-7 Народ, який схиляє голови і стає на коліна перед своїми загиблими героями-захисниками, ніколи не стане на коліна перед продажними і зрадливими політиками, а тим більше перед споконвічним ворогом — Росією СЮРПРИЗИ ВЕЛИКОЇ ПОЛІТИКИ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин