6 Тільки в «СП» · “Кожна країна зобов’язана забезпечити своє · населення захистом від біологічних загроз”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
Чорні лебеді пандемії над світом
Слово Просвіти, №40 за 2020 рік
Слово до читача Наприкінці ХХ — початку ХХІ століття з’явилися сотні кінофільмів та серіалів США, Великобританії, інших країн (український фільм “Карантин”, 1966 р., поставлений за моїм сценарієм, був одним з перших у цьому ряду), які попереджали людство про небезпеку виникнення смертельної пандемії, викликаної невідомим вірусом — нерідко це був збудник, штучно створений в лабораторії зловмисників. Ці пророцтва-лякалки збулися в 2019- 2020 рр., коли світом поширилася пандемія нової, ще небаченої вірусної інфекції COVID-19 (Corona — virus disease, 2019), збудником якої став коронавірус SARS- CoV-2, резервуаром якого є колонії кажанів (летючих мишей) у Китаї. Пандемія охопила понад 180 країн світу, коли захворіло (на початок вересня 2020 р.) близько 30 мільйонів людей, померли 1 млн. хворих.
Пандемія вразила як найбільш розвинені країни світу
— США, Великобританію, Німеччину, Італію, Іспанію, такі відсталі країни “третього світу” в Африці, Азії, Латинській Америці. Поширення інфекції поставило під знак запитання розвиток світової цивілізації, різко обмежило процеси глобалізації, а подеколи й спричинили політичну кризу.
Вірус SARS-CoV-2 з родини коронавірусів вмить став зіркою номер один не тільки серед дослідників-вірусологів, але й перетворився на найпопулярніший мем сучасності, предмет обговорення в світових засобах масової комунікації.
Враховуючи всезростаючий інтерес суспільства до нової, таємної інфекції, слід привітати працю Сергія Комісаренка. Написаний на найвищому науковому рівні всебічний огляд новітніх знань про COVID-19 — від структури вірусу до проблем імунітету і перспектив створення вакцини та ефективних ліків проти цієї підступної хвороби — цей глибокий і вникливий аналіз дає можливість зрозуміти складність завдань, що постали сьогодні перед медичною наукою і практикою охорони здоров’я у зв’язку з атакою на людство нового інфекційного захворювання.
Трудомістка і ретельна праця С. В. Комісаренка, даючи ряд достовірних на сьогоднішній день відповідей, одночасно ставить багато нових запитань, стимулює наукову думку на пошуки нових істин. І в цьому — у формулюванні невирішених проблем COVID-19 — полягає “додана вартість” огляду, який, переконаний, буде уважно прочитаний вірусологами, імунологами, інфекціоністами, епідеміологами, генетиками та іншими спеціалістами, які мають причетність до подолання пандемії.
Хочу сказати, що найбільшою проблемою ефективної боротьби з цією інфекцією в Україні було безпідставне руйнування епідеміологічної і лабораторно-вірусологічної служби; і це в країні, в якій жив і працював фундатор епідеміологічної науки, учень Д. Заболотного, академік Л. В. Громашевський (1887-1980), який розробив учення про “механізм передачі інфекції” — рушійну силу епідемічного процесу. Пишаюсь тим, що був учнем Л. В. Громашевського, довгий час працюючи з ним у Київському НДІ епідеміології та інфекційних захворювань, який носить тепер його ім’я. Повітряно-крапельний механізм передачі вірусу SARS-CoV-2 є найбільш ефективним і забезпечує глобальне і швидке розповсюдження інфекції — подібно до епідемій віспи, легеневої чуми та грипу. Серед учнів Л. В. Громашевського — доктор медичних наук В. П. Жалко-Титаренко — один з найбільш креативних дослідників повітряно-крапельного механізму передачі вірусу, який встановив математичні закономірності розповсюдження інфекції в різних середовищах.
Зрозуміло, що для ефективної боротьби з пандемією необхідно не лише проведення масових лабораторних досліджень зараженості населення вірусом SARS-CoV-2 (як у Німеччині), але й кваліфікована робота епідеміологів з виявлення мікровогнищ інфекції та ланцюжків “хворий — носій — хворий — хворий — спалах”.
Високо оцінюючи наукове і популяризаторське значення роботи С. В. Комісаренка, хочу зазначити, що її автор — одна з найяскравіших постатей сучасної української науки. Знайомий з Сергієм Васильовичем ще зі студентських років (ми обидва — випускники Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця), я завжди з дружнім інтересом стежив за успіхами свого молодшого колеги. Він постійно був і залишається на вістрі найсучасніших напрямів молекулярної
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
