Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Витоки · “Як легенда може виникнути пізніше за місто, так і закладення міста може бути прив’язане народною пам’яттю до давнішої легенди”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Українець на візантійській службі – історичний прототип Кия?

Слово Просвіти, №40 за 2025 рік

Юрій МОСЕНКІС, заслужений діяч мистецтв України, доктор філологічних наук Датування епохи Кия Іще одне питання, яке виникає до літо$ писної оповіді, – датування легенди про трьох братів і сестру (переказ про них умі$ щений у недатованій частині літопису). Слід мати на увазі, що походження перека$ зу і походження міста – нетотожні пробле$ ми: як легенда може виникнути пізніше за місто, так і закладення міста може бути прив’язане народною пам’яттю до давні$ шої легенди. Одне з найважливіших питань: наскіль$ ки Кий – історична особа, а наскільки – мі$ фологічний персонаж? (В принципі одне другому не заважає: літописний Олег Ві$ щий поєднує риси історичного князя і фольклорного героя-чаклуна). Літопис по$ відомляє, що Кий прийняв велику честь від візантійського імператора – історики дис$ кутують, від якого саме. Легенду про Кия викладено перед опо$ віддю про хозарів, болгарів, білих угрів та аварів-обрів (їх усіх уналежнюють до огур$ ської гілки тюрків, звідси згадка про білих угрів), а також про візантійського імпера$ тора Іраклія (правив упродовж 610–641 рр.), що, як підкреслено в літописі, воював із перським шахом Хосровом (Хосров ІІ Парвіз, правив 591$628). Авари з’являють$ ся в Україні й інших країнах Європи в 550$ті рр. Отже, літопис датує Кия часом не пізніше за середину VI століття. Видатний український історик Михай$ ло Брайчевський уважає “градом Кия” (найдавнішим київським замком) укріп$ лення на Старокиївській горі, рів від якого знайдений біля фундаменту Десятинної церкви. Найвірогіднішим часом діяльності Кия він уважає період експансії аварів (друга половина VI ст.), коли візантійці й анти були союзниками проти спільного ворога. Версія історика суперечить літопи$ сові, де час діяльності Кия – доаварський. Головнокомандувач Іоанн Скіф На київських пагорбах знайдено моне$ ти візантійських імператорів Анастасія І (правив 491–518) та Юстиніана (при владі 527–565). Відома спроба датувати діяль$ ність Кия, зокрема його урочисте прий$ няття візантійським цісарем, саме епохою правління Юстиніана. Однак можна за$ пропонувати й давніший та вірогідніший період. Наприкінці V ст. проти імператора Анастасія підняли заколот, і він послав проти бунтівників свого очільника армії (magister militum – найвища військова по$ сада) на ім’я Іоанн Скіф. Він став відомий як військовий командувач у 482 р., був призначений на посаду “верховного го$ ловнокомандувача Сходу” в 483 р. імпера$ тором Зиноном (Зеноном), а в 498 р. імпе$ ратором Анастасієм був призначений кон$ сулом. Візантійці називали русів2українців скіфами ще в Х ст., у часи Святослава Хо$ роброго. Та й давньоукраїнський літопис, перелічивши племена Русі, зазначає: то ся зовяху от Грікъ Великая Скуфь. Так що мо$ жемо припустити, що Кий, який княжаше в роду своємь і велику честь приялъ єсть от цісаря, а потім заснував містечко на Дунаї, – це згаданий візантійський полководець (чи принаймні їхні фольклорно-літератур$ ні біографії перепліталися). В принципі можливі такі етапи біогра$ фії Кия: 1) життя на Дніпрі й заснування граду (“фортеці” – укріплення поселен$ ня?), 2) 20$річна (початок 480$х – кінець 490$х) військова служба у Візантії, 3) вихід на спокій і спроба оселення на Дунаї (и не даша єму близъ живущии), 4) повернення до Києва (Києви же прішедшю въ свои го$ родъ Києвъ. Ту и сконча животъ свои, ре$ конструкція: *Кий же прийде / въ свои го$ родъ. // Ту и сконьча / свои животъ). Тоді монета (фоліс) Анастасія, знайдена на Замковій горі Києва (найдавніша візан$ тійська монета, відома на території міста), – залишок нагороди, виплаченої імперато$ ром своєму головному полководцеві. Імпе$ ратор відновив карбування монет такого типу 498 року. Саме ця монета дала пош$ товх до визначення дати заснування міста – у 1982 р. було відсвятковано 1500$ліття Києва. ків переможемо” Олени Підопригори у власному виконанні на слова Зінаїди Ду$ дарчик з Краматорська. Подивились муль$ типлікацію “Світлий образ України” про те, яким митці бачать майбутнє країни. Також провела авторський майстер$ клас “Українська хата під соняхами пере$ моги”. Бібліотекарі працювали над компо$ зицією зацікавлено і залюбки. Бібліотекарки Інна Лобановська, Ок$ сана Бондаренко, Наталія Чала отримали подяки, а директорка закладу Людмила Березівська – подяку і сонях, який з’явив$ ся під час майстер-класу. Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, старша наукова співробітниця Київ$ ського літературно-меморіального музею Максима Рильського

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин