Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Витоки · “Як легенда може виникнути пізніше за місто, так і закладення міста може бути прив’язане народною пам’яттю до давнішої легенди”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Проєкт “Народження України”

Слово Просвіти, №40 за 2025 рік

Дмитро КОЛЯДЕНКО, президентський стипендіат 2025 року, лавреат Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара Інформація про давні джерела української мови, літератури, фольклору, історії, мистецтв – об’єкт чис$ ленних ворожих маніпуляцій, прагнень перекрутити істину для привласнення ми$ нулого. Тому об’єктивне висвітлення цих стратегічних для України питань на сучас$ ному науковому рівні й водночас популяр$ но має важливе значення для сучасного українського суспільства та позиціонуван$ ня України на міжнародній арені. Відповідно до етапів історії та культури України проєкт хронологічно поділений на три етапи: 1) Трипілля, 2) походження української мови та Києва, 3) Київська Русь. У руслі першого етапу впродовж 2023 року було здійснено низку попередніх пуб$ лікацій (книг та брошур), присвячених різ$ ним аспектам Трипілля – містобудуванню, писемності, державності, мові, мистец$ твам, науці (насамперед астрономії) тощо. Нині ведеться підготовча робота над ви$ данням розширених та поглиблених версій цих трипіллезнавчих видань. Ключовими напрямками є: трипільська мова, писем$ ність та державність; астрономічна та мово2 знавча інтерпретація творів трипільського мистецтва (насамперед візуального та пластичного – зображень та скульптур); участь трипільців у заснуванні Трої та через неї – давньогрецької цивілізації починаючи з Криту. Другий етап репрезентова$ ний двома основними темами, як-от ґенеза української мови та Києва. Здійснено два видання попередньої книжної публікації “Походження української мовив системі інформаційної безпеки сучасної України”. Також підго$ товано два описані нижче видан$ ня. “Народження української мови – пісенної й писемної” – сучасний розгляд поглядів науковців упродовж двох століть досліджень (від часу виникнення у 1810$х роках порівняльно-історичного мовознавства, що перетворило лінгвістику на точну науку), від Михайла Максимовича до Міхаеля Мозера. Водночас це й сучасна міждисциплінарна модель українського лінгвоґенезу починаючи з праіндоєвропейського Трипілля. “Києву 2200: Епічна пісня про народження столиці” присвячена насамперед походженню легенди про засновників Києва. Показано, що вона виникла у скито(сармато)$слов’янському середовищі з дальшою взаємодією з германським осередком. Близькість структури праслов’янського язичництва і скитської міфології, відображених у легенді про Кия та його братів, підтверджує давню думку про наявність потужного слов’янського компоненту у складі Геродотових скитів. Третій етап репрезентує напрямки до$ слідження духовної культури Київської Ру$ сі – музично-пісенного епосу та його мо$ ви, драми, наукових знань у язичницьких віруваннях та чарівних казках тощо. У заз$ наченому руслі підготовано низку видань. “Народження української казки” – спроба реконструювати високий рівень знань (насамперед астрономічних) у давніх фольклорних текстах. Також виявлено сюжети, що можуть віддзеркалювати трипільські обряди. Частково розв’язано таке складне завдання, як установлення відповідностей між міфологією українських чарівних казок, з одного боку, і літописів, повчань проти язичництва, билин, з другого боку. Нарешті, виявлено прототипи деяких українських казкових текстів як у давньогрецькій міфології (“Летючий корабель” – плавання аргонавтів), так і у візантійській історії (Іван-царевич та Анастасія – цісар Іоанн Цимісхій та його дружина Анастасо-Феофано). “Народження українського язичництва” синтезує відмінні язичницькі системи в текстах різних жанрів, що досі було значною науковою проблемою. “Народження української пісні” містить реконструкцію окремих праслов’янських обрядових пісенних текстів, давньоукраїнських текстів обрядового фольклору та пізніше русифікованих билин. Головну увагу приділено реконструкції рівноскладових та римованих текстів давньоукраїнського музичного епосу на основі літописання. Розроблено концепцію української епічної пісенної (співаної) мови як усно-літературної. “Народження української драми” зосереджена на відтворенні первісного тексту “Слова про Ігорів похід” як музичної поетичної драми з винятково досконалими поетичними особливостями, що справляють музичний ефект. У творі виявлено як медіальну ремарку (позначення антракту точно посередині тексту), так і фінальну ремарку, що передує заключній пісні (ексодосу давньогрецької драматичної традиції). “Народження українського літописання” пропонує концепцію хронології, структури влади, вірувань княжої Русі язичницького періоду. “Народження Руси-України” – найменування книжкової серії й водночас підсумкової праці. Запрошуємо до взаємодії науковців, освітян, школярів та студентів, усіх патріо$ тів, небайдужих до українського минулого як основи сьогодення та майбутнього. З питань співпраці можна звертатися до ке$ рівника проєкту – почесного громадянина міста Києва академіка Юрія Мосенкіса за телефоном (068) 137$10$11.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин