Слово многоцінне · “Книга об’єднала свідчення колег і друзів про видатну людину і про час, у якому вона творила і жила”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Озирнулися з прийдешнього
Слово Просвіти, №40–41 за 2023 рік
У Національному музеї літератури України відбулася презентація книги “П’ятий “дзеркальний” том. Недруковані твори. Спогади про Михайла Слабошпицького” (видавництво “Ярославів Вал”, 2023), яку провів директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.
Михайло Слабошпицький – один із найвідоміших сучасних українських письменників, лавреат Національної премії імені Т. Шевченка, якого відносять до покоління сімдесятників, автора понад 40 книг, серед яких – романи “Марія Башкирцева”, “Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик”, “Поет із пекла (Тодось Осьмачка)”, “Никифор Дровняк з Криниці”, “Веньямін літературної сім’ї (Олекса Влизько)”, “З голосу нашої Кліо”, “Українські меценати”, “Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші”, чотири “дзеркальні” томи мемуарної прози, яка принесла письменнику наприкінці життя особливо добрий розголос – “Протирання дзеркала”, “Тіні в дзеркалі”, “З пам’яті дзеркала” і “З присмеркового дзеркала”. Знаний Михайло Слабошпицький і як класик дитячої літератури (“Славко й Жарко”, “Хлопчик Валь”, “Озеро Олдан”, “Папуга з осінньої гілки” та ін.).
Любов Голота
П’ятий “дзеркальний” том мав вийти на початку 2021 року, але письменник важко захворів і встиг написати лише чотири есеї до майбутньої книги. Також Михайло Слабошпицький працював над новим романом “Основний час”. Добре знали Михайла Слабошпицького не лише в Україні, а й повсюдно у світі, де живуть українці. Він тривалий час був головою секретаріату Української всесвітньої координаційної ради (1992–1998 рр.). В останні 20 років свого життя Михайло Слабошпицький працював виконавчим директором Ліги українських меценатів і провадив проєкт “Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика”, учасниками якого були школярі, студенти та військові, які навчаються у військовому ліцеї імені І. Богуна та військових вишах. “П’ятий “дзеркальний” том” на 500 сторінок містить недруковані твори та фрагменти недописаного роману “Основний час”, а також спогади про Михайла Слабошпицького, які написали понад 50 авторів, серед них – Микола Жулинський, Юрій Щербак, Володимир Загорій, Тарас Салига, Ірина Фаріон, Богдан Горинь, Михайло Сидоржевський, Леонід Горлач, В’ячеслав Рагойша і Тетяна Кобржицька (Білорусь), Любов Голота, Григорій Гусейнов, Валерій Гужва, Павло Гриценко, Валентина Саєнко. Книга була профінансована родиною Слабошпицьких, а також Олександром Огороднійчуком та Валерієм Гужвою. На посмертному ювілейному творчому вечорі до 75-річчя Михайла Слабошпицького у липні 2021 року родина оголосила, що хоче заснувати літературну премію імені Михайла Слабошпицького. Засновниками премії стали також Черкаська обласна організація Національної спілки письменників та НСПУ. А номінацію було визначено як “біографістика/мемуарна проза”. Визначається один лавреат на рік, премія ім. М. Слабошпицького становить 25000 гривень. Першим лавреатом премії імені М. Слабошпицького став відомий житомирський письменник Михайло Пасічник за книгу “Озирнися із прийдешнього. Мемуари”, в якій автор описує своє життя “на фоні двох епох – радянської соціалістичної та української національної”. Премію вручили голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський і дружина Михайла Слабошпицького, голова журі премії, поетеса Світлана Короненко. У своєму слові Михайло Пасічник наголосив, що Михайло Слабошпицький, видатна постать, титан українського духу, інтелектуал, “дихав літературою”, але при цьому був людиною скромною і, коли бачив талановитого письменника, завжди намагався його підтримати. Відомий поет з Івано-Франківська Богдан Томенчук за поетичну книгу “Густина порожнечі” отримав цього дня літературну премію імені Володимира Свідзін-
Богдана Томенчука нагороджує президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій ського, засновники якої – Ліга українських меценатів та журнал “Київ”. У своєму слові лавреат нагадав, що ми живемо в час російсько-української війни і не маємо права забувати, що гинуть наші солдати і гинуть вони там, де “не домолився священник, не довчив учитель, не дописав письменник”. Принагідно він повідомив, що на днях вийде його книжка “Вишийте, мамо, бронежилет” і прочитав однойменний вірш. Ведучий вечора Павло Гриценко зазначив, що, почувши вірші Богдана Томенчука, Михайло Федотович високо оцінив би цю поезію, бо він любив “точне поетичне
Галина Стефанова мислення”. Він також визнав, що “домінанта професійної діяльності Слабошпицького була спрямована на якість літератури і ця якість має повертатися на благо України”. Другим сюжетом дійства стала власне презентація книги “П’ятий “дзеркальний” том”. Серед тих, хто мав слово на презентації, були народна артистка України Наталя Сумська, народна артистка України Лариса Кадирова, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, письменники Любов Голота, Богдан Горинь, Микола Гриценко, Марина Гримич, літературознавець Микола Васьків, мистецтвознавець Людмила Лисенко. У виконанні Галини Стефанової прозвучали фрагменти ненаписаного роману “Основний час” Михайла Слабошпицького. Кожен із тих, хто виступав цього дня, зазначали важливість такої книги для прийдешніх поколінь, адже книга об’єднала свідчення колег і друзів про видатну людину і про час, у якому вона творила і жила. Завершуючи презентацію, Павло Гриценко наголосив на тому, що творчу і літературознавчу спадщину Михайла Слабошпицького треба вивчати, бо вона є безцінним скарбом для України.
Прес
служба видавництва “Ярославів Вал” Фото Валерія Соловйова
Михайло Пасічник, Михайло Сидоржевський, Світлана Короненко і Павло Гриценко. Момент нагородження
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
