Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Хай я загину, та хай сяє мило над людьми сонцем правда і надія”. Леся Українка · с. 5сторінка оригіналу ↗

«ПРОСВІТА»

Слово Просвіти, №41 за 2007 рік

Актуальним був виступ Юрія Руденка, доктора педагогічних наук, професора, академіка — “Козацька педагогіка в сучасному патріотичному вихованні молоді”. Проблема національно-патріотичного виховання сьогодні дуже гостра. На жаль, у державній системі освіти національне виховання не посідає гідного місця. Учасниками “круглого столу” були студенти Козацького військового інституту ім. князя Святослава Хороброго МАУП. Здобутками у вихованні молоді на героїці і лицарстві козацтва поділився у своєму виступі заступник директора інституту, Верховний отаман звичаєвої громади українського козацтва Євген Петренко. Голова молодіжної організації “Молода Просвіта” Віталій Мороз своєю розповіддю та співом і грою на бандурі наповнив зал молодечою козацькою енергією, бадьорістю і впевненою вірою, що козацька слава не вмре, не поляже, коли є така патріотична молодь. У прийнятій резолюції наголошено на необхідності розпочати дієву підготовку до відзначення на державному рівні 360-річчя початку Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького, домагатися від Міністерства освіти і науки України запровадити у шкільних програмах поглиблене вивчення героїчної історії України, зокрема — періоду козаччини, Січових Стрільців, УПА. Слід усім козацьким громадам створити єдину козацьку організацію “Українське козацтво”; виступити спільно з “Просвітою”, іншими громадськими організаціями на захист української мови, культури, духовності, свобод і прав українців на своїй предковічній землі. А ще був традиційний козацький куліш. Нащадки пом’янули всіх козаків, які загинули в битві під Пилявою. Молодь поклялася пам’ятати давню славу і бути гідною її. Чорного лісу. Однак пожертви та будматеріали кудись поділися… Грабівку ще й досі не газифіковано, а сільська рада — у селі Завій. Мабуть, тому на урочистостях не було ні голови сільради, ні голови районної “Просвіти”, ні керівництва з Калуша. Проте приємною була увага грабівців, які обдаровували нас добрими словами й найкращими побажаннями. Дорогою додому ми зупинилися перед символічним знаком, де майоріли національний та оунівський прапори. Де ще таке зустрінеш? Справді, Грабівка — столиця Чорного лісу.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин