Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Хай я загину, та хай сяє мило над людьми сонцем правда і надія”. Леся Українка · с. 5сторінка оригіналу ↗

«А МИ ТУЮ КОЗАЦЬКУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО»

Слово Просвіти, №41 за 2007 рік

Михайло СОПІВНИК, керівник інформаційного центру секретаріату ВУТ “Просвіта” На таку тему нещодавно в Музеї гетьманства було проведено “круглий стіл”, який організували Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка і Міжнародна асоціація “Козацтво”. Захід присвячено 359-й річниці героїчної перемоги українського козацтва під проводом Богдана Хмельницького над польською шляхтою під Пилявою. Після переможних героїчних битв козацького війська під Жовтими Водами і Корсунем у ході Визвольної війни українського народу проти польських гнобителів Пилявська битва (1648) вписала в історію українського козацтва ще одну яскраву героїчну сторінку. Було створено передумови визволення усієї української землі від чужоземного поневолення. З-під Пиляви військо Хмельницького пішло на Львів, а далі на Замостя. Польща вже не мала змоги зупинити переможну визвольну ходу. До Варшави було рукою подати. Але вже вкотре українці не скористалися з цієї нагоди. Чим керувався гетьман Хмельницький, історики не знають і досі. Та хіба сьогодні наші керманичі не повторюють тих самих помилок? Про це йшлося в ході дискусії за “круглим столом”. Відповідальний секретар ВУТ “Просвіта” Микола Нестерчук наголосив на важливості відзначення таких дат. Адже у битві під Пилявою Степан БОЙКО, член хорової капели “Червона калина”, Івано-Франківська обл. Посланці ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка разом із жителями с. Грабівки вшанували вояків УПА. У місцевій “Просвіті” зі вступним словом виступив голова Івано-Франківської обласної “Просвіти” Петро Арсенич. Він розповів присутнім про зародження, формування підрозділів УПА в Чорному лісі, які очолив “Грегіт-Різун” — Василь Андрусяк, а також про близько 40 псевдобоївок на Станіславщині, Степан БОЙКО Про те, що в армії УПА перебувала більшість представників народів колишнього Радянського Союзу, ми знаємо. Але були й сини народів Європи. Недавно, перебуваючи в с. Вікняни Тлумацького району Івано-Франківської області, я дізнався про італійця, лікаря УПА Августо Донніні. Донніні був лікарем італійського корпусу в складі німецької армії. Після виходу Італії з війни (1943 р.) німці проводили акції “відплати”, розстрілюючи італійських офіцерів. Кілька італійців утекло з табору “Янів” у Львові, їх порятували й переправили в УПА селяни. Августо Донніні з 1943 до 1946 року зі зброєю в руках боровся за нашу Незалежність — спочатку в лавах Української Народної Самооборони, пізніше — в УПА. Йому поталанило: найяскравіші свої перемоги, найуспішніші бої проти ворогів України Августо провів у Чорному лісі під орудою “Грегота-Різуна” — легенди Чорного лісу полковника Василя Андрусяка. Августіно разом з побратимами вистояв у важких боях 1944—1945 рр. за Чорний ліс, коли більшовики кидали проти повстанців цілі дивізії за підтримки танків, артилерії та авіації. Вийшовши цілим і неушкодженим із боїв, узимку 1946 р. мужній італієць зайшов із боївкою у с. Вікняни, щоб відплатити зрадникові. 25 лютого більшовицька куля з засади безжалісно скосила на 26-му році молоду квітку його життя: у цьому селі його й поховано. Отець Роман Козак відслужив панахиду і виголосив тепле слово про італійця та всіх вояків УПА. У почесній варті під час вшанування героїв УПА біля могили з національним прапором Італії у руках стояв і воїн УПА Дмитро Проценко зс. Палагичі, який разом із Донніні брав участь у бою під Делятином (сотня “Довбуша”), а потім бійці пробивались крізь більшовицькі пастки, сніги і морози з Карпат на тлумацьку землю. “Живи, любима Україно! Твоє тривале страждання розчулило і розчулює Європу, як і моє серце”… Ці слова належать італійському журналістові з Пізи Даніло Збрана. Торік улітку він відвідав Вікняни і, зокрема, могилу свого земляка. Нині Фото О. Шепнівського брали участь справжні герої України: Іван Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай. Саме такі постаті з української історії гідні наслідування. Академік, доктор історичних наук, професор Петро Панченко детально розкрив тему “Богдан Хмельницький — полководець, гетьман, державник”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин