“Хай я загину, та хай сяє мило над людьми сонцем правда і надія”. Леся Українка · с. 5сторінка оригіналу ↗
ВИХОВАЛА «ПРОСВІТА»
Слово Просвіти, №41 за 2007 рік
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, м. Ірпінь Київської обл.
“В армію, котра боролася проти всіх поневолювачів-загарбників, вступали нескорені духом добровольці ОУН—УПА. Виховані “Просвітою” та іншими державницькими організаціями чи партіями, вони полягли за Україну, тому й так багато могил на нашій рідній землі, скропленій гарячою кров’ю її синів”, — пише Бенедикт Грущак у передмові до своєї книги “В борні за волю України”, яка нещодавно побачила світ у місті Дрогобичі на Львівщині. У виданні подано стислі життєписи воїнів ОУН—УПА сіл Волощі, Грушева, Добрівлян, Літині, Ролева, Городківки і Майнич Дрогобицького району. Майже всі вони брали активну участь у діяльності “Просвіти” — готували вистави й самі грали в них, співали у хорах, будували читальні й зачитувалися книжками з історії України, пропагували здоровий спосіб життя. Більшість їх полягла у нерівній збройній боротьбі з окупантом або загинула у жахливих мордовських і колимських таборах. Прикро, що останні з тих, хто залишився живий, нині поволі відходять, так і не дочекавшись офіційного визнання держави, за яку проливали кров, страждали, і задля якої віддали себе до останку. Саме до таких нескорених належить і автор книжки Бенедьо Грущак. Він виріс у родині, де дітей виховували в християнському дусі, брав участь у житті “Просвіти”. Заарештований гестапо. Згодом його мобілізували до Червоної армії. Важко поранений на передовій. Після демобілізації пішов до УПА. Знову поранення і полон. Судовий вирок — страта, яку, взявши до уваги поранення на фронті, замінили на 25 років таборів. 1956 року Грущака звільнили як тяжкохворого. На Батьківщині Грущак закінчив культосвітнє училище і тривалий час працював директором Будинку культури у рідній Волощі. З початком періоду національного відродження Бенедикт Іванович самовіддано поринув у вир просвітницької роботи, у якій бачить своє головне призначення і нині. Бенедикт Грущак брав активну участь у створенні місцевого осередку Товариства української мови імені Т. Шевченка. Виступав за утвердження “Просвіти”, осередок якої очолює у Волощі. 1990 року Грущак став ініціатором спорудження надгробка “Борцям за волю України” та пам’ятної фігури “Свободи”. Пише вірші й статті до газет, видав кілька книжок і працює над новими. Хоч здоров’я вже не те, але Бенедикт Грущак вірить, що Бог допоможе здійснити задумане.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
