“Радіймо з нагоди існувати в цьому непізнанному всесвіті”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
ПОСТАТІ
Слово Просвіти, №41 за 2007 рік
Дмитро ЧИСТЯК
Незнаний. Непізнаний. Саме такі епітети спадають на думку, щойно мова заходить про цього митця. І хоча проминуло 145 літ від його народження, і хоча творчості Метерлінка присвячено тисячі розвідок, а п’єси його йдуть у театрах цілого світу, доробок видають вражаючим накладом. Достоту невідомо, хто він і де криється таємниця його непов’янного таланту. Атож, Метерлінк — усесвітньо відомий драматург, поет, есеїст, перекладач, а також — природознавець-дослідник “Життя бджіл” і “Життя мурах”, боксер, що бився навкулачки з чемпіоном світу Жоржем Карпентьє, містик-мешканець абатства Сен-Вандрій у Нормандії, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури 1911 року та пасічник на паризьких околицях… Але найперше — Митець, який пройшов довгий і повчальний шлях від “трагічного оптимізму” до оптимізму справдешнього. Сподіваюся, мій короткий споминок заохотить вас відкрити чи перечитати цього неперебутнього письменника. Отже, народився Моріс Метерлінк 29 серпня 1862 року в бельгійському місті Ґенті у франкомовній консервативній родині адвокатів із діда-прадіда. Батько письменника, Полідор, залишив синові у спадок, окрім адвокатської контори, захоплення вирощуванням городини та садовини (іменем Полідора Метерлінка названо один із сортів персика). 1874 року юнак вступає до Ґентського єзуїтського колегіуму Сен-Барб. Зауважмо: колегіум був за альма-матер бельгійському символізму. Серед його випускників — “старші” Жорж Роденбах та Еміль Верхарн, а також “молодші” Моріс Метерлінк і Шарль Ван Лерберг. Саме ця четвірка літераторів із міста Ґента сформувала обличчя нового літературного напряму. Література Бельгії кінця XIX століття — полістильове явище: тут парнасці й натуралісти довкола часопису “Молода Бельгія” під орудою М. Валлера й А. Жіро, і неореалісти на чолі з Е. Пікаром та журналом “Сучасне мистецтво”, і символістський осередок із друкованим органом “Валлонія” за редакцією А. Мокеля. Таке розмаїття стилів визначило численні мистецькі впливи. Звісно, важко переоцінити вплив на творчість Метерлінка французьких метрів — Ш. Бодлера, А. Рембо, П. Верлена, Ф. де Вільє де Ліль-Адана, а особливо — С. Малларме. Загалом він інтегрує філософсько-естетичну парадигму символістів-французів, застосовує евокативно-сугестивну мову, культивує метафізику як умонастрій, а його поетика вивільняє чуттєву, емоційно-інтуїтивну сферу. А проте для Метерлінка характерне глибше проникнення до “похованого храму” ірраціонального, а також містичні переживання, не дуже притаманні поетиці Малларме. Навіть саме поняття “символ” для Метерлінка — особливе. Власне, він виокремлює два його види: “Природа першого — абстрактна,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
