Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Життя справжнього поета — то філософія мудрості й пізнання”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

ПРЕМ’ЄР КНИЖОК НЕ ЧИТАЄ! І НЕ ПРИХОВУЄ ЦЬОГО…

Слово Просвіти, №41 за 2007 рік

Галина ЛЕВИЦЬКА, член Національної спілки журналістів України, м. Київ Знищення мережі книгорозповсюдження (у колишніх книгарнях “оселилися” банки, салони мод, ресторани) змушує видавців шукати нових форм, щоб дійти до читача. Однією з них є книжкові ярмарки і форуми. Першість тут тримає Львівський форум. Проте навіть він не може заповнити порожнечу, зумовлену руйнуванням системи книгарень. І в результаті цього українці — титульна нація у власній державі — обділені книжками рідною мовою. Основні книжкові базари, зокрема в столиці, вже не кажу про східні та південні області України, заповнені дешевими російськими детективами. Це чтиво не несе жодних позитивних емоцій, а пропагує культ сили, зраду як форму поведінки, егоїзм. Коштують такі книжки зовсім недорого. Їх продають по 5—10 гривень, про що українська книжка може тільки мріяти. Часто нам кажуть, що дешева російська книжка — наслідок пільгових умов, які створив для неї російський законодавець. Деякий час думала, що так і є, поки не проаналізувала цін на фахову книжку, зокрема комп’ютерну. Вони становлять від 30 до 70 умовних одиниць. І коли за один—два долари пропонують легке чтиво, то не викликає сумніву: це зроблено цілеспрямовано, щоб тримати народи колишнього СРСР у російському інформаційно-духовному полоні. Тим паче, що така “практика” вписується у програму захисту російської мови. Проте є країни, які хочуть і вміють протистояти подібній опіці. А чому Україна не захищає себе? Не вміє чи не хоче? Питання аж ніяк не риторичне, якщо взяти до уваги те, як Прем’єр-міністр України в Одесі гримав на львів’ян, які протестують проти відкриття в місті пам’ятника російській імператриці Катерині ІІ. За його словами, одесити самі знають, кому ставити пам’ятники, а кому знімати. І повчально додав: “Потрібно поважати історію рідного краю, історію рідної землі”. Встановлення пам’ятника в Одесі супроводжувалося численними акціями протестів частини одеситів, і логічно виникає сумнів, чи прем’єр знає українську історію. Саме так ставити питання змушують й інші обставини. Зокрема, його зізнання на прес-конференції 10 вересня, що він навіть під час відпустки не читає книжок, бо у нього є багато інших, невідкладніших справ. Чи людина з таким підходом до книжки буде перейматися, що в Україні втричі менше (за титулами) видають книжок у перерахунку на одного мешканця, ніж у Європі. Про наклади можна й не згадувати. Письменник вважає себе щасливим, якщо видасть книжку накладом 1000 примірників. Незважаючи на всі ці проблеми, і видавці, і читачі вірять, що час змін настане. На цьогорічному Форумі видавців новий роман української письменниці Марії Матіос “Майже ніколи не навпаки” побив усі рекорди. За чотири дні книжкового ярмарку продали чотири тисячі примірників (загальний наклад — десять тисяч). Цифра тішить. Її сміливо можна назвати перемогою над засиллям російського низькопробного чтива.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин