Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Піднести українську народну свідомість і честь”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

ОЧЕВИДЕЦЬ І ЛІТОПИСЕЦЬ

Слово Просвіти, №41 за 2007 рік

Олена КІСCФЕДОРУК Фото Миколи КУЧЕРЕНКА У переддень 141-ої річниці від дня народження Михайла Грушевського у його родинній садибі на вулиці Паньківській зібралися представники наукових та мистецьких кіл Києва та Львова — двох центрів, які символізують єдність української національної традиції, двох міст, що відіграли провідну роль у діяльності Великого Українця. Приводом для зібрання стала презентація унікального видання “УСС у боях та міжчассі. Мистецька “спадщина”, здійсненого Інститутом колекціонерства українських мистецьких пам’яток при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького, Національною бібліотекою Чеської Республіки — Слов’янською бібліотекою та київською поліграфічною фірмою “Оранта”. Вояки Легіону Українських Січових Стрільців, створеного у серпні 1914 р. як військової частини у складі австрійської армії, відзначилися стійкістю у запеклих боях під час Першої світової війни. Проте поряд зі збройним чином січове стрілецтво супроводжувала багата духовна творчість, розмаїта у мистецьких та літературних виявах. Безпосереднім осередком була Пресова квартира УСС, у статуті якої зазначено: “Члени мають представити образ УСС під час європейської війни, яка зачалася в році 1914, а разом представити образ терпінь українського населення в тій війні, щоб поширити світогляд будучого українського покоління і піднести в нім українську народну свідомість і честь, а також щоб предложити докази чинної участи українського народу в війні перед судом історії”. У фондах НМЛ збереглося чимало рисунків О. Куриласа, деякі олійні полотна із зображенням воєнних дій, портрети військових діячів, жанрові сцени періоду Першої світової війни, окремі роботи Л. Геца, І. Іванця, маловідомі, бо довго замовчувані графічні твори великої української художниці О. Кульчицької. Багато безцінного матеріалу втрачено сумнозвісного 1952 р., коли НМЛ зазнав жорстокої чистки фондів від націоналістичних і буржуазних творів. Тоді знищили 103 твори О. Куриласа, з них 50 великих полотен, переважну більшість яких створено під час перебування у Пресовій квартирі. То що ж таке Пресова квартира? УСС як революційна військово-політична формація виникла за обставин, коли український народ за довгий час гніту та бездержавності пробудився до боротьби за свої національні інтереси. Січове стрілецтво витворило свою визвольну стратегію. Важли- Микола Жулинський вітає авторів видання Олена Кіс-Федорук, упорядник видання вим її чинником була ідейно-культурна складова. Безпосереднім осередком культурно-мистецької діяльності стала Пресова квартира. Ідея такого культурницького утворення виникла водночас у кількох митців і військових чільників. Ще перед початком бойових дій з метою зафіксувати історичні події художник Ю. Буцманюк створив низку рисункових портретів та світлин українських добровольців. Згодом Буцманюк працював постійним референтом Пресової квартири при Бойовій управі на фронті, був репортером, фотокореспондентом і художником. Не знайдемо жодної армії світу, яка б, воюючи, відкривала школи, а УСС тільки 1914—1916 рр. на Волині відкрили 156 народних шкіл. Великою заслугою стрілецьких культурних діячів було обов’язкове ведення всієї документації українською мовою, яка стала офіційною в Легіоні УСС, їм завдячуємо й розвитком нової військової термінології. У стрілецькому самвидаві на повну силу розкрився творчий темперамент О. Куриласа. Імпресійна легкість і технічність його малюнків поєднувалася зі спостережливістю і доброю малярською пам’яттю. У його шаржах багато безпосередності, жвавості, реальності. Роботи цього художника, який проілюстрував найбільше стрілецьких видань, були дуже популярні. Мистецтво карикатури в стрілецькому середовищі сягнуло розквіту й стало яскравим фактом української культури перших десятиліть XX ст. та отримало свій розвиток у сатиричних виданнях міжвоєнного періоду. Найголовнішим досягненням художників-січовиків був поштовх до розвитку нового етапу батального жанру. При “Артистичній горстці” було спеціально утворено гурток баталістів. Провідними художниками цього жанру в лавах УСС були І. Іванець і О. Курилас. Баталістика належить до найскладніших художніх жанрів. Окрім вродженого відчуття руху, баталіст повинен володіти бездоганною технікою. Мотиви на військову тематику завдяки глибоким емоційним переживанням були завжди серед найулюбленіших сюжетів. Тема героїчного військового минулого українського народу на початку XX ст. знайшла відображення у творчості багатьох українців. Але зовсім по-іншому вона зазвучала в творах художників — безпосередніх учасників бойових дій, свідомих своєї історичної місії. І якщо героїзація образу боротьби і возвеличення подвигу бійців — основні моменти у класичному батальному мистецтві, то у роботах січових митців переважали ідеї гуманізму, людської долі, всенародної трагедії. Один із найпослідовніших прихильників жанру — І. Іванець. Пройшовши всю війну, він був очевидцем становлення українського війська, гострих національних і суспільних драм. Його твори значною мірою репортерські. Нагромаджений візуальний досвід вилився у численних малюнках і натурних зарисовках, що точно від- Леонід Перфецький. Бій за Львів, 1918 творювали атмосферу воєнних дій. Динамічні сцени рукопашного бою, атаки кінноти, переходи військових обозів у різні пори року малюють яскраву картину боїв і буднів. Як художній метод митець застосовував полістилістичний синтез. У розумінні Іванця батальні сцени — Лев Лепкий. Стрілецька поза в образах насамперед правдиві документи епохи і мають відображати реальні події серед реальних обставин, тому його роботи видаються такими органічними і правдивими. Випускник Краківської академії мистецтв, Курилас у роки Першої світової війни був уже сформованим художником. Його найкращі Леонід Перфецький. Німці піддаються повстанцям під Білогородкою у листопаді 1918 року

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин