Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Маємо ставитися до людей, які втрапили в біологічну пастку, не з погордою, а зі співчуттям”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

СУСПІЛЬСТВО

Слово Просвіти, №41 за 2008 рік

Володимир ВОЙТЕНКО, професор Ніхто не знає, навіщо Бог у біохімію маку, конопель і коки вмонтував речовини, подібні до ендорфінів, які беруть участь у функціях клітин головного мозку. Наш “найголовніший комп’ютер” працює так, що людина уникає всього неприємного і прагне того, що викликає відчуття задоволення. Хороша програма… На фізіологічному рівні це ситість, фізичний спокій та секс, на психологічному — творчість, слава, багатство, влада тощо. Фізіологічні та психологічні пріоритети можуть комбінуватися в різний спосіб — наприклад, до краю виснажений фізично бігун-марафонець почувається щасливим, здобувши олімпійську нагороду. Але єдиний біохімічний знаменник задоволення — ендорфіни. Мак, коноплі й кока як джерело ендорфінів можуть замінити життя. Таку властивість мають і десятки синтетичних речовин, яких немає в природі, й алкоголь (побічний продукт життєдіяльності дріжджів). Для наркоманії й алкоголізму характерна потреба в зростаючій дозі й супутня множинна патологія; починаючи з певної стадії, травмований щастям мозок майже втрачає здатність до реабілітації, а серце, печінка й нирки — до нормальної роботи. За певної подібності між наркотиками й алкоголем є різниця. Індивідуальні генетичні особливості спричиняються до того, що багато людей протягом життя можуть вживати спиртне в тих кількостях, які не викликають ні патології, ні асоціальної поведінки. Наркотики, за нечисленними винятками, пробивають будь-яку генетичну броню — такі особливості Homo sapiens. Маємо ставитися до людей, які втрапили в біологічну пастку, не з погордою, а зі співчуттям. Вони не гірші за нас — вони нещасніші, бо не змогли протиставити себе “тусовці” з її модою. На початковій стадії хвороби наркомани мають схильність поблажливо ставитися до решти людства, звиклого до “буденної сірості”. Популяризації наркотиків у різні часи і в різних країнах сприяли, наприклад, учений Фройд, співак Вертинський і багато голівудських акторів. Саме з Голівуду спочатку США, а потім весь світ прийняв “інтелектуальну моду” на наркотики. Тамтешні психологи та психіатри свого часу проголосили ЛСД відмичкою до райських воріт, але то була дорога до пекла. Доречною буде аналогія з діяльністю терористів: немає зброї проти тих, хто надягнув пояс із вибухівкою і готовий до смерті. Наркоман “вмирає поступово”, але що робити на тій стадії, коли йому ще можна допомогти? КОНТРПРОПАГАНДА І КОНТРОЛЬ Було б дивно, якби я почав виписувати рецепти швидкого подолання наркоманії, особливо ін’єкційної, що провокує поширення ВІЛ-інфекції. Жодний захід із тих, про які писатиму, не новий, не вирішальний сам по собі й водночас не реалізований належно в Україні. Проблема в тому, що ми боремося з наркотиками, з наркоманами, але не боремося з наркоманією як феноменом соціальної психології й проблемою соціальної гігієни. 1. Для того, щоб зменшити поширеність наркоманії, мусимо постійно нагадувати суспільству про її існування. Преса, радіо й телебачення, листівки в поштових скриньках і рекламні щити мають застерігати, вчити розпізнавати й надавати адреси рятівних інституцій — щодня, довго, завжди. Тридцятисекундні документальні фільми про “ломку” і про останні дні остаточно “зламаних” — де вони? Хтось має заплатити за їхнє виробництво й демонстрацію на телебаченні, але спочатку хтось має спланувати й організувати цю кампанію. Про те, що наркозалежні активно рекламують свій спосіб життя, вже йшлося. Мусимо щось протиставити (до слова, починаючи з “мультиків” для найменших: до 11—12 років кожне створіння з чубчиком чи кісками має так надивитися на вовків-наркоманів і кришталево чистих зайчиків, щоб мати спротив дурному зіллю на рівні підсвідомості). Слід створювати інформаційні фільми для старших школярів, учителів, батьків, тренерів, священнослужителів. 2. Беручи до уваги загрози сус- Графіка Валентини Чорноморченко пільному здоров’ю, пов’язані з наркотиками, держава не може задовольнятися статистикою. Треба проводити вибірково-репрезентативні анонімні обстеження й опитування, витрачаючи гроші не лише на їхню організацію, а й на виплати тим, хто погодився на обстеження чи опитування. Кошти на це, ймовірно, можуть дати недержавні інституції. 3. Зважаючи на ситуацію, що склалася, маємо запровадити обов’язкову діагностику наркозалежності для тих, хто претендує на певні посади чи обіймає їх. Вважаю за доцільне обов’язкову перевірку всіх людей у погонах і школярів за згодою батьків. Розповсюдження наркоманії це, можливо, істотно не зменшить, але дасть змогу частину залежних лікувати ще на тій стадії хвороби, коли терапія має перспективи, а також усувати з армії, міліції, авіації, залізниці й автотранспорту принаймні наркоманів — п’яниці, як відо-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин