Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Складається враження, що у нас знову відбувається так зване розкуркулення працьовитого селянина”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

НЕ ЛЯКАЙТЕСЯ ВЕРБЛЮДІВ В УКРАЇНІ

Слово Просвіти, №41 за 2008 рік

Віталій КОРЖ, народний депутат України (фракція БЮТ) Проїжджаючи рідною Чер6 нігівщиною, із сумом дивлюся на поля, порослі бур’янами, а подекуди й кількарічніми ча6 гарниками. Важко знайти переконливішу рекламу нашої безгосподарності. Ідея раціонального використання сільськогосподарських угідь, які впродовж тривалого часу не обробляють, виникла у моїй депутатській команді з “подачі” помічниці Ніни Слєдовської. Разом із пані Ніною, досвідченим юристом, депутатом районної ради, ми не лише вивчили проблему, а й розробили технологічну схему у певній ніші аграрного сектору. Схема дуже проста, вона ґрунтується на використанні власних можливостей сільських мешканців і ресурсів зарослого бур’янами лану. Ми пропонуємо “обробляти” його за допомогою тварин сільськогосподарського призначення. Не треба одразу вибухати саркастичними зауваженнями. Адже всі ми не можемо обійти один з основних законів технології: “Структура обробного інструмента повинна бути адекватною структурі оброблюваного матеріалу”. А яку структуру оброблюваних матеріалів маємо у вигляді багатолітніх заростей на полях? Низькоросле різнотрав’я, високорослі бур’яни, кущі, молоді дерева. Отже, і структура “інструментів” повинна бути відповідною: вівці, кози, верблюди. Не поспішайте лякатися верблюдів в Україні, бо гірших умов життя, ніж у Казахстані, де річна амплітуда температури повітря становить 80 градусів (від +40о С влітку до –40о С взимку), їм годі Лідія ВІЦЕНЯ, м. Полтава Фото автора Зведення монументів ще за життя людини — явище для нас не нове. Щоправда, така честь діставалася хіба що вождям, і їм самим, мабуть, було зрозуміло, що гранітні постаменти переживуть їхню минущу й сумнівну славу. Та цей пам’ятний знак претендує на унікальність: за життя пошановано хлібороба, легенду полтавського рільництва, справжнього подвижника, відомого в усьому світі, останнього серед аграріїв радянської доби Героя Соціалістичної Праці й першого Героя України сільськогосподарської галузі, засновника приватного підприємства “Агроекологія” в Шишацькому районі Семена Антонця. На урочистостях, які відбулися біля першого навчального корпусу Полтавської державної аграрної академії, про життєвий шлях і здобутки Семена Свиридоновича із захопленням розповідали доктор сільськогосподарських наук, професор, ректор академії Віктор Писаренко, його заступник із наукової роботи, професор, заслужений працівник сільського господарства України Микола Опара. Щиро вітали хлібороба і наголошували, що він — яскравий приклад для наслідування, втілення української мрії для молодих сучасників, заступник голови обласної державної адміністрації Володимир Андрієнко, заступник голови обласної ради Петро Ворона та заступник міського голови Віктор Нікіпєлов. Майбутній агроном Тарас Михайленко від імені студентства висловив гордість, що Семен Антонець навчався в цьому ВНЗ і нині його почесний професор, а підприємство “Агроекологія” стало філіалом академії — справжньою школою для практикантів. Адже за органічним рільництвом, за виробництвом екологічно чистої сільськогоспо-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин