Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Почуття любові до Батьківщини повинно бути у кожної людини — це підґрунтя успіху держави”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

СПІВЦІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СЛАВИ

Слово Просвіти, №41 за 2008 рік

ському проектував Володимир Блюсюк). Ім’я Петра Кулика відоме в Україні й за її межами. Варто згадати пам’ятники Іванові Підкові у Львові, Черкасах і Каневі, Васильку Теребовлянському, Пилипові Коновалу, Андрієві Мельнику, Степанові Бандері — це на рідній землі. А за океаном — пам’ятник до тисячоліття хрещення України в Чикаго, Лесі Українці, Іванові Франку… Пам’ятник борцям за Українську державність споруджували коштом Теодора Беша і його покійної дружини Анни. Сам Теодор приурочує це відкриття до знаменної дати у своєму житті: через кілька місяців виповниться сто років, як він побачив світ. Так, саме тут, де пізніше познайомився із Романом Купчинським, звідки вирушив у буремну дорогу: ще десятилітнім брав участь у славетних подіях Листопадового Чину у Львові. Відтоді став активним діячем українського визвольного руху: виконував організаційні функції на теренах трьох сусідніх повітів — Зборова, Золочева і Бережан. У воєнний час став учасником похідних груп під командою генерала Р. Шухевича. Роки підпільної борні, повоєнного лихоліття змінилися роками еміграції — до переїзду за океан очолював українську громаду Парижа. У Канаді став одним з організаторів юнацького СУМу, робив пожертви на українські справи. Зокрема, саме він фінансував видання трьох томів Літопису УПА, заснував фундацію “Калина”, яка діє при університетах Івана Франка та Політехніки у Львові. Теодор Беш, якому недуга не дала змоги взяти участь у цьому величному святі, звернувся до наймолодших земляків: “Сьогодні перед кожним з вас особливе завдання — зберегти, розвинути і зміцнити Україну. Пам’ятайте про це. На ваших плечах нелегка праця — у час економічної та політичної нестабільності нести знамено незалежності”. На відкриття прибули гості з Тернополя, Львова, Зборова, Золочева, Бережан, хор ветеранів-повстанців із Червонограда, їхні побратими з інших міст. Із проникливим словом на відкритті виступив глава Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар. Упало покривало — і відкрився справді величний монумент. Сільський голова Марія Рак зачитала викарбуване на граніті: “Синам і дочкам України, які загинули в боротьбі з більшовицькими катами за Волю України”. Свято тривало ще довго. Звучали пісні, салютом палахкотіли в небі слова вічної клятви: берегти пам’ять полеглих борців за найдорожче для нас — Українську державність. 1941 року стався черговий епізод Другої світової війни, війська рейху рушили на Схід, для України це означало лише зміну одного окупаційного режиму на інший. Згодом знову повернувся попередній окупаційний режим. Ми часто нарікаємо: і те не зроблено, й те, звинувачуємо Президента. Але є державні структури, які повинні працювати на Україну. Тоді й настануть зміни. Спілкувалася Надія КИР’ЯН

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин