Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 41 (574), 14—20 жовтня 2010 Дмитро ПАВЛИЧКО М МООВВАА ЯКА ВОНА, СТРАТЕГІЯ ГУ" МАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ?
Слово Просвіти, №41 за 2010 рік
У Софійськім храмі молиться Оранта, Кров у зорях видно — йде страшна доба. Знов російську мову в мову окупанта Обертає служба владного раба.
Знов закон готують куплені нардепи, Царськими дяками писаний стокрот, Щоб завмерли дзвони Хмеля і Мазепи, Щоб язик розрізав сам собі народ.
Здобули ми волю й віддали хахлові. А де наша мова, знята із хреста? Йде на хрест під свисти й насміхи совкові, Пута шовком шиті, на скабі — уста.
Молиться Оранта, ставши на коліна, Будем повторяти, стоячи навкруг: Мова — то свобода, мова — то Вкраїна, Мова — то держава, то безсмертя дух!
Вчуйте нас, народи, мовами своїми Плекані, натхненні і повік живі, Хочем розмовляти не як мертві міми З вами у Нью2Йорку, в Римі, чи в Москві.
Ні, ми не двомовні люди2недоріки, Ми — із цього світу, знаєм сотні мов. Але наша мова, дана нам навіки, То — земля, де предків не змовкає кров.
Ми помрем за неї на майдані Львова, На полтавськім полі, як було нераз. Ми помрем і встанем, нас покличе мова, Що не вмре ніколи, як звелів Тарас!
8 жовтня 2010 року Фото Олеся Дмитренка
3,4,5
УПА БУЛА АРМІЄЮ НАРОДНОЮ
ГОЛОВНА РАДА “ПРОС" ВІТИ” ВИРІШИЛА
КНИЖКОВА ГРАФІКА ХХ СТОЛІТТЯ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
