Гаряча тема · “Гуманітарна політика нової влади в Україні — ніщо інше, як реанімація політики Петра Іі Сталіна щодо України”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
6 жовтня 2010 року у Верховній Раді відбулися парламентські слухання “Стратегія гуманітарної політики сучасної України”. Подаємо виступи учасників слухань.
Слово Просвіти, №41 за 2010 рік
На завершення хочу нагадати вам про “стратегему павука”, який, як і піщана оса, вполювавши вели! кого трав’яного коника поволі об! плутуючи павутинням, паралізує його рухи, перетворюючи жертву на живу консервну масу, аби зго! дом у череві пійманої істоти від! класти свої личинки… Російська державна мова ви! плодить в Україні не Короленків, не Волошиних, не Тарковських, не Чі! чібабіних, а зловісних крихіток Ца! хес, патріархів!парторгів, які праг! нуть розширити “Русский мир” від Уралу до Рейну, не усвідомлюючи того, що Великий Китай уже від! кладає свої личинки, згідно зі стра! тегемою павука, в слабо захищене черево “Русского мира”. Держава, як сказала велика ук! раїнка Ліна Костенко, — це систе! ма, яка зберігає себе. І якщо ми держава, а отже, система, то чому ми дозволяємо її розвалювати? Досить! Настав найвищий час повернути українцям їхню історію, мову, культуру. Адже все це віками нищила імперія як визначальні чин! ники їх національної ідентичності. Ось тому і необхідна дійсна стра! тегія розвитку (а не руйнування) гуманітарної сфери України.
родові щасливе, стабільне, еконо! мічно устатковане життя, а тим ча! сом хапається за мовне питання, як божевільний за бритву. Невже Віктор Федорович, президент Ук! раїни, не може збагнути, що не ро! сійська, а українська мова потре! бує в нас повсякденної урядової, державної підтримки, що вона при! нижена, упосліджена, витіснена із ЗМІ, з багатьох сфер життя, що на! дання російській мові статусу дру! гої державної — це смерть україн! ській мові й державі. Прихильники другої державної мови намагають! ся оживити мертву балаканину ра! дянських ідеологів про те, що укра! їнський народ за природою є дво! мовний, але ж нема у світі двомов! них народів — усі народи є багато! мовними. У світі переважна біль! шість держав встановлює на своїх територіях як основу життя дер! жавного організму одну мову як чинник єдності людей різномов! них. І чим більше різних народів і мов живе в країні, тим більше піклу! ється вона про свою єдину мову, що є запорукою її державного існу! вання. Росія, США, Китай, країни Західної Європи — приклади цьо! го. А там, де діють дві державні мо! ви, як наприклад, у Канаді чи в Бельгії, де під загрозою перебуває канадська і бельгійська держав! ність через ворожнечу між англій! ською та французькою і між фран! цузькою та фламандською мова! ми. Люди, що намагаються нав’я! зати українському народові дво! мовність, — це неграмотні політи! ки, російські шовіністи, що ненави! дять український народ, його мову і державність. Шановні депутати! Бував я в Білорусі, де діють начебто дві дер! жавні мови, не чув білоруської від високих чиновників, власне, ні від кого, тільки від білоруських пись! менників. Був я цього року в Баш! кортостані, де діють начебто дві державні мови. Башкирської мови майже не чути. А коли і чути, то з прихованою ненавистю до паную! чої мови. Два дні тому я повернув! ся з Придністровсько!молдав! ської республіки. Був там на свят! куванні Тираспольського універ! ситету ім. Т. Шевченка. Там діють нібито три державні мови — укра! їнська, молдавська і російська. Не чув я зі сцени університетського ювілею ні слова по!українськи, ні слова по!молдавськи. Що це та! ке? Чи то російська мова настіль! ки агресивна? Ні, російська мова як філологічна субстанція така ж, як усі мови, але деякі носії росій! ської мови (не обов’язково росія! ни, а в нас це переважно перевер! тні!хахли) такі агресивні й так жа! дають збудувати з усіх народів “руській мір”, що їх треба боятися й боротися проти них, як проти новітніх фашистів.
Українська нація сформувалася насамперед у боротьбі за збере! ження своєї мови. То була боротьба не проти польської чи російської, чи німецької мови, а проти окупантів, що змушували наш народ ставати польсько!, російсько!, чи німецько! мовним населенням із прищеплен! ням ненависті до мови своїх предків і батьків. Російська мова не тільки не пригнічена, а досі домінантна в Україні, не потребує захисту. Одна! че команда президента Януковича прагне показати дружній Росії, що ми, українці, найбільші російські патріоти у світі, що ладні відмовити! ся від рідної мови навдогоди фаль! шивому братерству, за плечима якого стояв цар, генеральний сек! ретар із усмішкою ката. Запропонований новою вла! дою “Закон про мови” — це тяжка бритва, яка розтинатиме Україну та при цьому може зачепити й самого цирульника, бо дуже вона гостра і дуже велика.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
