Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» · “Головне завдання всіх просвітянських аналітиків: визначитися з тим, як вийти із цього інтелектуального гетто, в якому перебуваємо”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

НАСТУП НА МОВУ — ВІЙНА ПРОТИ НАЦІЇ

Слово Просвіти, №41 за 2010 рік

Сесія Головної ради Все" українського товариства “Просвіта” 8 жовтня розгля" нула питання “Про мовні проблеми в Україні”. Ці проб" леми особливо загострилися нині через спроби влади на" дати російській мові статус другої державної, на що фак" тично націлений законопро" ект про мови, внесений у парламент представниками правлячої коаліції. Тому об" говорення цього питання бу" ло дуже гострим і водночас конструктивним. Рада визна" чалася з тим, що в нинішній непростій ситуації мають ро" бити просвітяни, аби захис" тити державний статус укра" їнської мови. З доповіддю виступив голова ВУТ “Просві" та”, народний депутат Украї" ни Павло Мовчан. ЦЕ ЦІЛЕСПРЯМОВАНА АТАКА НА НАШУ ДЕРЖАВНІСТЬ Павло МОВЧАН, голова ВУТ “Просвіта”, народний депутат України Росія веде цілеспрямовану, сплановану атаку на упокорення України. Вона стосується насамперед гуманітарної сфери, не економічної. Властиво, сфери освітньої, мовної, інформаційної. Щодо інформаційної, то вони вже все тут здобули. Працює ціла велика аналітична група в Росії. Натомість у нас нема жодного аналітичного центру, який би хоч відстежував ситуацію. Не з’явився такий центр і за попередньої влади, тим паче, його нема й не може бути зараз. Утім, ми можемо здогадуватися, до чого ведеться. Очевидно, після того, як повноваження Януковича стали абсолютними, етап федералізації держави буде неминучим — конституційними змінами. Спершу треба було ліквідувати ті категорії, які носили офіційні дефініції опозиції. Вона після зміни Конституції зникає як політична сила. Тож російські розробки швидко втілюються в реалії щодо того, як взяти владу в Україні. А там є рекомендації аж до перевороту. Тому що втрата України для росіян — це втрата величезного впливу держави, яка усталена, з якою рахується Європа. І саме тому Росія зараз витрачає величезні кошти на заведення агентури в колишні республіки Союзу, купівлю політиків. Гроші дуже серйозні працюють, зокрема в Україні. Ці гроші працювали на президентських виборах, працюватимуть і на місцевих. Але все сказане зовсім не означає, що нам уже треба капітулювати. Навпаки, ці агресивні спроби прибрати Україну до рук викликають зворотну реакцію і в нас, і за кордоном. Європа вже бачить, до чого призводить потурання Росії. Тому світову спільноту зараз консолідують і довкола українського фактора. І нам не треба розгублюватися. Марно представники регіоналів подають щойно ухвалену резолюцію ПАРЄ як якусь перемогу влади. Насправді ж такої жорсткої резолюції давно не було в стінах ПАРЄ. В Європі розуміють, що означатиме втрата України. Тому ми не самотні. Наступ на Україну — це наступ на Європу, на європейські цінності, це навала так званого “Русского мира”. Для нас також зрозуміло, чим може завершитися ця навала. Одного дня, маючи 300 голосів у парламенті, оголосять, що Україна федеральна. А це вже означає спершу регіоналізацію. Втім, вона вже певним чином відбулася через Партію регіонів. А федералізація — це право регіонів визначати національну політику. Тобто унітарний принцип буде зліквідований, основоположні принципи Конституції відкинуті. Як усьому цьому протидіяти? В російських розробках є й такий термін —“неврахований фактор”. Ідеться про національний спротив українців. Тому й розробляються російські технології його нейтралізації. Один із способів — знищення українського села. Українське слово в найтяжчі моменти історії все ж відновлювалося, бо був його носій — наше селянство. Після того, як аграрну сферу було практично знищено, влада нині її добиває. Сьогодні уряд не дає жодної копійки на аграрний сектор. Усе це робиться, щоб нашого національного спротиву не було. Соціальний фактор — річ серйозна, і люди змушені думати лише про те, як вижити. Допускаю, що наш український президент не хотів би бути васалом Росії. Але якщо йому вже підсунули російського охоронця, то, очевидно, що вони все прагнуть пильнувати, що це фактор впливу на нашу ситуацію. Та не треба вважати, що все програно. Є ціла низка наших бізнесових структур, які ніколи не погодяться з диктатом Москви. Далі, у нас визрівають серйозні інфляційні процеси, які виведуть на протестні акції соціальні низи. Пригадую часи утворення Руху, наші дискусії. Ми зараз фактично повертаємося до тієї ситуації, але вже маючи певні конституційні права, задекларований європейський вибір, українську владу в певних регіонах. Тому все не так безнадійно, як дехто вважає. За нами стаття 10 Конституції, і влада не посміє її скасувати, якщо ми рішуче боротимемося за державність української мови. І тут роль просвітян дуже велика. У нас начебто багато партійних структур, але всі вони заклопотані тим, як влізти в ту щілину, що називається “влада”. Тому закликаю просвітян до роботи! НЕ ДОПУСТИТИ МОВНОГО ГЕНОЦИДУ Остап САВЧУК, голова Чернівецького обласно2 го об’єднання ВУТ “Просвіта” Ми, просвітяни Буковини, прийняли звернення до Президента України, в якому висловлюємо стурбованість мовною політикою в державі. Ми звертаємося від того краю, який багато століть зазнавав ґніту іноземних поневолювачів. Наш благодатний край усіляко обусурманювали турецькі зайди, онімечували австро-угорські колонізатори, орумунювали наші захланні сусіди. З усім цим не могло миритися українське населення краю, яке становить тут абсолютну більшість і вустами своїх світочів висловлювало обурення і супротив. Геніальний Юрій Федькович писав “Ми маємо звучну, гнучку, здатну до вивчення мову, незважаючи на те, що москвовити і поляки намагаються її поглинути”. Тому ми, просвітяни Буковини, категорично проти того, щоб протягувати у Верховній Раді запропонований правлячою більшістю законопроект про мови. Адже таке ухвалення призведе до того, що вкраїні остаточно запанує і так поширена російська мова. А це означає, що українську мову буде знищено, а з нею буде знищено і українську державу. НАС НЕ ВПЕРШЕ ХОЧУТЬ ЗНИЩИТИ Анатолій МОКРЕНКО, народний артист України Моє покоління пережило важкі часи. І дуже гірко, і страшно на душі, що вже втретє сама держава планує знищити мене і всіх нас, українців. Уперше це було в Голодомор. Я народився в січні 1933 року, в страшний час, коли померло 5 тисяч моїх односельців. Це було знищення найактивнішої частини українців. Другий випадок, про який я нагадаю, це наказ радянської влади, виданий 1944 року. Ви знаєте про цей наказ, який підписали нарком внутрішніх справ СРСР Берія та заступник наркома оборони Жуков. Наказ про виселення всіх українців, які потрапили під німецьку окупацію, а це вся Україна. Цим наказом передусім було вирішено виселити з України всіх, хто працював на німців, потім всіх інших. Я працював, хоч був ще дитиною. Мусив працювати, як і моя мама, мої односельці, яких окупанти змушували працювати на них. Звертаю увагу, в цьому наказі йдеться не просто про “жителів України”, а саме про “українців”. І це була друга масова акція радянської держави зі знищення України. Тому зараз я підпишуся під кожним словом ухвали “Просвіти” на захист нашої української мови. Адже наступ на мову — це не просто війна проти мови, це війна проти нації. У НАС ПРАГНУТЬ ВІДІБРАТИ ІСТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ Роман КРУЦИК, голова Київського “Меморіалу” Як ми знаємо, влада реорганізовує Український інститут національної пам’яті. Фактично його перетворюють на колишній ідеологічний відділ компартії. Відтак згортається вся попередня робота з вивчення білих плям української історії, зокрема визвольного руху. Передбачаючи це, ми ще позаторік почали збирати в областях України документи, інші матеріали, що стосуються нашої історії. Тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко передав нам в електронній версії розсекречені спецслужбою матеріали. Таким чином ми створили великий інформаційний центр, яким уже зараз користуються науковці, студенти. Підготували кілька виставок, є чудова бібліотека, фотоархів. До речі, наші виставки за сприяння “Просвіти” ми можемо показати і в областях. У зв’язку з тим, що така ситуація з УІНП, ми вирішили створити Громадський інститут пам’яті на базі нашого Меморіалу. Є база для початку цієї справи, є науковці, особливо молодь. І ми запрошуємо просвітян активно залучитися до цієї роботи. ДОРОГУ ЗДОЛАЄ ТОЙ, ХТО ЙДЕ Світлана НІКОЛІНА, голова Рівненського облоб’єд2 нання “Просвіти” Наші лідери не забезпечили інформаційної безпеки, не відстояли інформаційного простору. Коли вмикаю телевізор, таке відчуття, що все суспільство живе в матриці. Це нереальне життя. Дуже складно донести до людей нашу дійсність, бо ми позбавлені голосу. У них є все, у нас — нічого. Свіжий номер “Слова Просвіти” абсолютно унікальний, я дуже вдячна редакції. Але скільки нас, тих людей, які читають? А як донести до решти? І це, мабуть, головне завдання всіх просвітянських аналітиків: визначитися з тим, як вийти із цього інтелектуального гетто, в якому перебуваємо. Можу посперечатися з паном Павлом: голодні бунтувати не стануть. У 1930-х не бунтували, не бунтували і в 90-х. А от коли пішов економічний підйом із 2000 року, 2004-го виник Майдан. Можливо, тому додушують українського підприємця, щоб змусити людей ду-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин