Суспільство · “Підвищення пенсійного віку необхідне, щоб прогодувати тих, хто вже на пенсії”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Л ЛІІД ДІІЯ Я ТТК КА АЧ ЧЕЕН НК КО О:: «ПРАЦЯ — ШЛЯХ ДО АКТИВНОГО ДОВГОЛІТТЯ, А НЕ ДО БІДНОЇ СТАРОСТІ»
Слово Просвіти, №41 за 2010 рік
ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ — НОРМАЛЬНА ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА Питання підвищення пенсійно! го віку в Україні набуло трохи не! здорового забарвлення. Треба ро! зуміти, що межа пенсійного віку — 55 років для жінок і 60 для чоловіків — була встановлена майже сто ро! ків тому. За цей час у суспільстві відбулося багато змін. Практично в усіх країнах світу пенсійний вік пе! реглядався неодноразово. В європейських країнах перехід від працездатного до пенсійного періоду життя відбувається в 62— 67 років. Чоловіки й жінки зазвичай в однаковому віці стають пенсіоне! рами. Якщо в деяких європейських країнах пенсійний вік для жінок і за! лишається нижчим, то на законо! давчому рівні вже ухвалено рішен! ня його зрівняти. Наприклад, у Великобританії упродовж 2010—2020 рр. пенсій! ний вік жінок буде підвищено до встановленого нині для чоловіків — 65 років, надалі упродовж 2024— 2028 рр. пенсійний вік для всіх бу! де збільшено до 66 років, упро! довж 2034—2036 рр. — до 67 років, упродовж 2044—2046 рр. — до 68. Вирівнювання пенсійного віку жі! нок і чоловіків заплановано також в Австралії, Австрії, Словаччині, Угорщині. У світі утверджують ґен! дерну рівність, про яку ми багато говоримо, але для реального впро! вадження якої в Україні нічого практично не робимо. Рівність чоловіків і жінок у тру! дових, соціальних, пенсійних пра! вах має підтверджуватися реаль! ними кроками, зокрема підвищен! ням пенсійного віку — це абсолют! но нормальний крок, який зробила Європа, і який пора зробити нам.
ВИЩИЙ ПЕНСІЙНИЙ ВІК — ВИЩА ПЕНСІЯ Без підвищення пенсійного віку неможливо забезпечити гідний рі! вень життя пенсіонерам: розмір пенсії визначається, виходячи із заробітку людини та її страхового стажу, і кожен рік страхового стажу оцінюється коефіцієнтом 1,35 %. Сьогодні у жінок пенсії на тре! тину нижчі ніж у чоловіків. Це пов’язано з тим, що вони зарано залишають роботу, тому в них ко! ротший трудовий стаж. На розмір пенсії звичайно впливає і заробі! ток, оскільки в чоловіків зарплатня вища. Але якщо порівнювати, то різниця зарплати жінок і чоловіків сягає 75 %, а пенсій — лише 67 %.
ЦЕ ЗМУСИТЬ ПЕРЕГЛЯНУТИ СТАВЛЕННЯ ЩОДО ВИКОНУВАНОЇ РОБОТИ Сьогоднішні пенсіонери отри! мують приблизно однакову пенсію, бо вони працювали переважно за радянських часів. Тоді всі праце! здатні громадяни повинні були працювати, це був обов’язок, за виконанням якого стежили, — за “туніядство” могли навіть посадити за ґрати. Можливо, тому зайнятість сприймалася як важкий обов’язок. Але пропагувалася утопічна думка, що невдовзі побудуємо комунізм і працюватимемо тільки за бажан! ням. Обов’язок працювати скасува! ли 1991 року — це одне з перших свідчень утвердження демократії в Україні. Водночас зменшилася суспільна цінність зайнятості: чи! мало людей вважає, що чесною працею нічого не заробиш, що всі багаті українці — це ті, що накрали, а порядні завжди бідні. Це неправильна позиція, і нам насамперед треба змінити став! лення людини до виконуваної ро! боти. Зайнятість — найважливіша форма участі людини в суспільно! му житті, найефективніший спосіб її самореалізації та розвитку, що забезпечує не лише матеріальні
Фото Олеся Дмитренка вигоди, а й залучення до соціаль! них зв’язків. Примушування до праці неприпустиме, але в сус! пільстві має бути сформоване не! гативне ставлення до неробства.
ПРОГРЕСУЄ СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ Наша пенсійна система побу! дована за принципом солідарності поколінь — покоління працездат! них утримують пенсіонерів. Зараз ситуація критична, бо в Україні, як ів усьому світі, прогресує процес старіння населення, збільшується кількість людей літнього віку, пра! цездатного — скорочується, відпо! відно зростає навантаження на со! лідарну пенсійну систему. Уже зараз на одного платника пенсійних внесків припадає один пенсіонер. Пенсіонери — це майже третина населення України. Жінки повинні розуміти, що підвищення пенсійного віку необхідне, щоб прогодувати тих, хто вже на пенсії. Треба також усвідомлювати, що невдовзі виникне дефіцит ро! бочої сили, адже зараз у праце! здатний вік входить дуже нечи! сельне покоління народжених у кризові 90!і роки, коли швидко ско! ротилася народжуваність. “Бебі! буму”, попри державні заохочення, немає, та й сучасне покоління ма! терів малочисельне. Особисто я піду на пенсію уже в 60 років і згодна працювати на 5 років довше, бо усвідомлюю, що підвищення пенсійного віку — єди! ний реальний та ефективний захід, що надасть можливість підвищити пенсії нинішнім пенсіонерам.
ЖІНКИ — НЕ СЛАБКА СТАТЬ У багатьох країнах за винятком деяких мусульманських, де жінки позбавлені елементарних прав, аф! риканських, де люди вмирають зде! більшого від інфекційних хвороб, жінки живуть довше за чоловіків. Серед новонароджених завжди хлопчиків більше: 48 % — дівчатка, 52 % — хлопчики. Це пов’язано з тим, що природа дбає про гармо! нію, адже хлопчики вразливіші, ма! ють менший запас життєвих сил і слабше здоров’я, рівень смерт! ності чоловіків у всіх вікових групах вищий. За існуючого рівня смертності в Україні для народжених хлопчиків ймовірність дожити до 60 років становить приблизно 66 %, для дівчаток — 85 %; очікувана трива! лість життя жінок у середньому становить понад 75 років, чоловіків — 64 роки. Очікувана тривалість життя при досягненні 60 років для чоловіків 15 років, для жінок — по! над 20 років. Тобто, якщо орієнту! ватися на показники тривалості життя, то виходить, що жінки мали б виходити на пенсію пізніше за чо! ловіків. Та й говорити, що 55 років — це вже старість для жінки, просто нісе! нітниця, бо українки в 55 мають значно кращий вигляд ніж чоловіки. А якщо є проблеми зі здо! ров’ям у цьому віці — ніхто не ска! совував оформлення пенсії за інва! лідністю. Щодо чоловіків, то багато з них отримують дострокові пенсії на пільгових умовах, деякі йдуть на відпочинок і в 40 років (військові), або на 5–10 років раніше звичайно! го пенсійного віку (праця у шкідли! вих умовах).
П’ЯТИРІЧНА РІЗНИЦЯ У ПЕНСІЙНОМУ ВІЦІ — ІСТОРИЧНИЙ РУДИМЕНТ Різниця у пенсійному віці жінок і чоловіків походить від запроваджен! ня канцлером Бісмарком перших солідарних пенсійних систем у Ні! меччині. Коли її впроваджували, то виходили з міркувань збереження економічного лідерства чоловіка в сім’ї. Тобто чоловік у подружжі, як правило, на п’ять років старший за дружину, і якби тоді був встановле! ний однаковий пенсійний вік, то жін! ка продовжувала б працювати ще п’ять років, доки досягне того віку, що її чоловік. А він був би вже на пен! сії. В усіх країнах, хоч би що там го! ворили, пенсії нижчі ніж зарплатня. А хіба раніше могло бути так, що жін! ки отримуватимуть більше ніж чоло! віки? Тобто п’ятирічна різниця — ба! жання зберегти роль чоловіка!году! вальника, його авторитет. Тоді жінки мало працювали, во! ни були на утриманні чоловіків. За! раз ситуація інша: рівень зайнятос! ті жінок у нас досить високий. Не всі європейські країни можуть цим похвалитися. Змінилася також шлюбно!сі! мейна ситуація: багато розлучених і самотніх жінок. Тому абсолютно немає підстав зберігати нерівність у пенсійному віці з огляду на те, хто годувальник у родині.
У ЖІНОК БУДЕ БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ ДОСЯГАТИ ВИСОКИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСАД Коли говорять про прояви ґен! дерної нерівності в Україні, зазви! чай зазначають, що на вищих дер! жавних посадах обмаль жінок. Чо! му так? Це пов’язано з нижчим пенсійним віком, адже для того, щоб зробити кар’єру, обійняти ви!
соку посаду на державній службі, потрібен час. А жінки мають відво! лікатися від роботи на народження і виховання дітей, тому часто по! вільніше роблять кар’єру, а коли досягають високих посад, то це триває недовго — їх звільняють як тільки настає пенсійний вік. За за! коном, вони не мають права зали! шатися на державній службі. Перехід до однакового пенсій! ного віку для України абсолютно принципове питання: щоб жінка могла реалізувати себе на роботі, досягти професійного зростання, передати досвід молоді.
СУЧАСНА МОДЕЛЬ СІМ’Ї — ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ Підвищення пенсійного віку — стимул до переоцінки суспільних ролей жінки і чоловіка. Маємо здо! лати ґендерні упередження щодо ролі жінок і чоловіків, бо інакше ні! коли не просунемося в жодних пи! таннях рівності в нашій країні. Бо, з одного боку, декларувати, що ми рівноправна країна, а з іншого — зовсім нічого не робити для подо! лання ґендерних стереотипів — не! логічно. Сучасна модель сім’ї передба! чає перехід до партнерських відно! син, де дружина і чоловік працю! ють, разом виконують домашню роботу, разом доглядають дітей. Це зовсім інша модель стосунків, і для зберігання різної межі пенсій! ного віку для чоловіків і жінок абсо! лютно немає жодних підстав. Насамперед це необхідно зро! зуміти жінкам. Зазвичай вважають, що дискримінацію ініціюють чолові! ки. Однак в Україні ситуація інша, — схоже, що багатьох жінок це влаш! товує. У родині вихованням дітей займаються переважно матері, у садочку — виховательки, у школах — вчительки, тобто діти зростають у жіночому царстві. Отже, ґендерні стереотипи та упередження насад! жують самі жінки. Чоловіків не вар! то звинувачувати в цьому.
ПІДВИЩИТИ ПЕНСІЙНИЙ ВІК ПРОСТІШЕ, НІЖ ДОБИТИСЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ У нас такі мізерні пенсії ще й то! му, що в Україні поширена тіньова діяльність. За даними Пенсійного фонду, третина платників сплачу! ють мінімальний внесок, тобто ви! світлюють мінімальну зарплату. Ситуація з солідарністю в на! шому суспільстві критична, адже в тих, хто працює, немає розуміння, що вони відповідальні не лише за своїх дітей, а й за своїх батьків. Пенсійна система передбачає зо!
Уряд України має намір поступово підвищити вік виходу жінок на пенсію з 60 років. Таке рішення ухвалено в рамках зобов’язань, узятих Україною перед Міжнародним валютним фондом. Проведення пенсійної реформи було однією з ключових умов надання нашій державі 15-мільярдного кредиту. Тема підвищення пенсійного віку викликала в суспільстві активне обговорення і негативні емоції: кажуть, що це черговий обман влади, знущання над пенсіонерами, нелогічні й невчасні зміни. Деякі налаштовані скептичніше: вважають, що українка і до 55 років втомлюється, має погане здоров’я, у сучасних економічних та екологічних умовах не доживе до пенсії. Можливо, держава не зупиниться — спочатку підвищить пенсійний вік до 60 років, потім до 62, згодом — до 70… В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. В. Птухи вважають, що підвищення пенсійного віку — це нагальна вимога сьогодення. Про причини необхідності запровадження однакової пенсійної межі для чоловіків і жінок читачам “Слова Просвіти” розповідає провідний науковий співробітник, кандидат економічних наук Лідія ТКАЧЕНКО.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
